Короткі відео та думскролінг можуть поступово змінювати роботу мозку і впливати на мислення. В інтерв’ю УНІАН психолог Віталій Сторчеусов детально пояснив, як через постійне споживання "легкого" контенту люди втрачають навичку аналізувати інформацію та концентруватися.
Чи справді короткі відео та думскролінг можуть настільки впливати на мозок, що це призводить до "деградації" мислення?
Так, короткі відео та думскролінг впливають на мозок – можуть призводити до деградації мислення. Це відбувається через те, що наш мозок дуже лінивий, і час від часу йому потрібно розв’язувати якісь задачі, щоб не деградувати. Мозок, як м’яз – якщо його підтримувати у тонусі, то він доволі добре працює, обробляє інформацію.
А скролінг – це швидке споживання інформації, швидкий дофамін. Під час скролінгу не потрібно зіставляти факти. Відео у соцмережах зазвичай розважальні. Маркетологи знають, що інформаційний контент людям насправді не сильно "заходить", а користувачі люблять розважальні ролики, у яких картинка швидко змінюється, і є проста ідея, яка максимально "розжована".
І якщо люди часто споживають такий контент, то вони поступово перестають використовувати критичне мислення. Через це навичка людей критично мислити погіршується.
Чи є наукові докази того, що цифровий контент може викликати щось на кшталт "псевдодеменції"?
Вчені довели, що короткі відео впливають на функції памʼяті та уваги. Особливо негативним є вплив на здатність людини концентруватися, запамʼятовувати і обробляти інформацію.
Що таке "цифрова лоботомія"? Це реальний психологічний стан?
"Цифрова лоботомія" – це стан, під час якого у людини зменшується концентрація уваги та виникає апатія. Такий стан може бути наслідком надлишкового споживання інформації із соцмереж.
У житті людини має бути баланс між роботою і відпочинком, повинна бути зміна форм діяльності, зокрема, переключення від оброблення інформації до чогось тілесного. Звісно, якщо людина посидить в інтернеті після роботи, особливо, коли вона стомлена, то отримає дофамін, певне задоволення, але по суті – мозок не відпочивав, а просто був зайнятий обробкою іншої інформації.
Через це мозок може стомитися, унаслідок чого відбувається зниження рівня уваги та концентрації, можливе виникнення апатії. Людина може стати "овочеподібною".
Така проблема може виникнути у людей, які мають дуже поганий зв'язок з власним тілом, знаходяться у депресії чи у великій тривозі. Споживання контенту для них – це спосіб отримати хоч якесь задоволення у житті або хоч трохи заспокоїти свою тривогу.
Чи формують короткі відео звичку до постійної стимуляції і нетерпимість до "повільного" контенту: книжок, навчання, довгих відео?
Сто, навіть тисячу відсотків – короткі відео формують залежність до швидкого контенту. Коли мозок обробляє повільну інформацію, наприклад, під час читання наукової літератури, він дуже сильно працює – співставляє, навчається. А коли ми говоримо про короткі відео, то мозок розучується встановлювати непримітивні ланцюжки причинно-наслідкових зв’язків.
Коли мозок бачить контент, під час споживання якого потрібно серйозно "попітніти", щоб встановити причинно-наслідкові зв’язки, він починає чинити спротив, і тоді виникає нудьга, і людям справді важко всидіти і додивитися його.
Чи може регулярний перегляд рілсів і шортсів впливати на пам’ять і здатність аналізувати складну інформацію?
На пам'ять він сто відсотків впливає, тому що мозок навчився багато що не сприймати. Наприклад, коли наші батьки читали якусь книгу, то запам’ятовували фрази, які в ній були. А ми, якщо щось прочитаємо чи побачимо, то, скоріше за все, вже пропустимо цю інформацію. По суті, здатність до запам’ятовування деталей у людей стала гіршою.
У соцмережах зазвичай розважальний контент, і він не розвиває пам'ять чи здатність аналізувати інформацію.
Чи можна "перенавчити" мозок після звички до короткого контенту, і скільки часу це займає?
Мозок можна перенавчити за 21 день. У деяких випадках потрібно працювати не лише над тим, щоб відучитися споживати короткий контент, а ще й міняти спосіб життя, а на це можуть піти роки.
Щоб перенавчити мозок, потрібно почати споживати повільну, нудну інформацію. Або ж взагалі відмовитися на деякий час від споживання контенту.
Віталій Сторчеусов — практикуючий психолог, фахівець із питань подолання тривожних станів та конфліктології.
Здобув вищу освіту за спеціальністю «Практична психологія» у Хмельницькому національному університеті.
Пройшов підготовку як психолог-консультант у методі позитивної крос-культурної психотерапії. У своїй практиці спеціалізується на інтеграції технік когнітивно-поведінкової терапії для роботи з фобіями, панічними атаками та зміцненням самооцінки.
