Результати дослідження, які можуть привести до нових методів лікування інфекції, що вбиває пацієнтів з ВІЛ та СНІДом, опубліковані в журналі Американського товариства мікробіології (ASM).
Криптококоз є однією з найпоширеніших грибкових інфекцій, яка щороку вражає близько 1 мільйона осіб у всьому світі і закінчується летальним результатом у понад 60 % випадків. Захворювання викликають дріжджові гриби Cryptococcus neoformans, що передаються людині через повітря і пил, які містять частинки посліду птахів (особливо голубів), фекалій кішок, собак або частки грунту, зараженої криптококком.
Криптококоз належить до глибоких микозів, так як поряд зі шкірою і слизовою оболонкою збудник вражає центральну нервову систему та легені. В основному інфекція зустрічається серед людей з пригніченим імунітетом - у ВІЛ-інфікованих, онкологічних хворих, які проходять терапію, діабетиків і пацієнтів після транстплантації органів, і проявляється у формі пневмонії або менінгоенцефаліту (запалення оболонок і речовини головного мозку).
«Золотим стандартом терапії при криптококозі є поєднання препаратів амфотерицину В та 5-флуцитозина, які вперше були використані в далекі 1950-ті роки. З тих пір не відбулося жодних істотних поліпшень в лікуванні даного захворювання, і така терапія залишається недоступною в багатьох регіонах світу, які потребують її найбільше», - зазначив Деміен Крисэн (Damian Krysan), головний автор дослідження з Рочестерського університету.
У тих регіонах світу, де золотий стандарт терапії недоступний, наприклад, в країнах Африки на південь від Сахари, при цій грибковій інфекції використовують флуконазол - препарат широко поширений і недорогий, проте набагато менш ефективний проти збудника криптококозу, так як він практично не здатний знищити грибок.
«Останнім часом підвищився інтерес до можливості використання відомих препаратів у лікуванні нових захворювань, так як це може допомогти розробити нову терапію в більш короткі терміни», - сказав професор Крисэн. Вчені провели мікробіологічні тести для виявлення речовин, які мали б антифунгальну активність як поодинці, так і в комбінації з іншими протигрибковими препаратами, такими як флуконазол. Як показали результати дослідження, тамоксифен і флуконазол підсилюють дію один одного приблизно в чотири рази.
Тамоксифен пригнічує білки, пов'язані з кальмодуліном - важливим білком, що зв'язує кальцій у клітинах. Дослідники виявили, що модифікація молекулярної структури тамоксифену, підсилила його здатність пригнічувати активність кальмодуліна, також збільшила його здатність руйнувати клітини криптококка.
Таким чином, отримані дані показали, що тамоксифен можна розглядати як фармакологічно привабливий препарат для розробки нових препаратів, спрямованих на боротьбу зі збудником криптококозу.
