Коли ліжка в лікарнях закінчаться, лікарям доведеться обирати, кого з хворих рятувати, а кого - ні / фото REUTERS

Лікарні по всьому світі зіштовхнулися зі стрімким зростанням кількості пацієнтів з COVID-19. Одні лікарі говорять, що їхні можливості вже закінчуються, а інші готуються до найгіршого.

Що відбувається в лікарнях, коли можливості лікувати людей більше немає? І чи це справді може статися під час другої хвилі COVID-19?

Читайте такожКоронавірус в Україні та світі: найважливіше на 30 жовтняNewsweek пише, що в США кількість нових щоденних випадків зараження перевалила за 60 тисяч. Лікарні заповнені на 95% в той час, як в країні намагаються розгорнути польові шпиталі для хворих на COVID-19. В Європі, де кількість випадків зараження на душу населення вища, ніж в США, друга хвиля вже вдарила по країнах, яким вдалося уникнути трагедії під час першого раунду пандемії.

В одній з найбільших клінік Польщі вистачає ліжок і систем штучної вентиляції легень (ШВЛ). Але бракує персоналу. Франція запровадила в Парижі й 8 інших великих містах комендантську годину з 21:00 до 6:00. Таким чином, французький уряд хоче захистити лікарні й відділення інтенсивної терапії від надмірного навантаження.

У Великій Британії уряд попередив, що у найбільш постраждалих регіонах, зокрема в Манчестері, лікарняні ліжка закінчаться в листопаді. Відділення інтенсивної терапії готуються до перевантаження. Деякі лікарні змінюють призначення інших підрозділів, щоб підвищити шанси розібратися з коронавірусом під час другої хвилі. Польові шпиталі, збудовані на початку пандемії для лікування пацієнтів у найгіршому стані, знову готують до запуску. В Манчестері такий шпиталь почне працювати з наступного тижня.

Доктор Рінеш Пармар, який працює у відділенні інтенсивної терапії й очолює Асоціацію лікарів Великої Британії, пояснив, що нестача ліжок - не найбільша проблема в країні. Головна біда - це нестача персоналу.

"Від польових шпиталів не буде жодної користі, якщо у нас просто не буде медиків, щоб там працювали. Медсестри й лікарі, як і під час першої хвилі, змінюють напрямок роботи. Черга з нових спеціалістів не з'явилася тут магічним чином. Пацієнти у відділах інтенсивної терапії вимагають особливого персонального догляду. І під час другої хвилі ми не зможемо це забезпечити. Знайти персонал для польових шпиталів стає надзвичайно важко", - розповів доктор Пармар.

Що ж відбувається, коли місця у відділенні інтенсивної терапії закінчуються? Лікарі пояснюють, що тут ситуація вимагає певної готовності.

Читайте такожBBC: Людство чекають гірші пандемії, ніж COVID-19, які дешевше не допустити"Ми робимо все можливе, щоб пацієнт був у стабільному стані. Щоб  ми могли перевезти їх в кареті швидкої допомоги в іншу лікарню. Ми так робили під час першої хвилі. І саме це ми зараз готуємося робити далі", - сказав доктор Пармар.

Але це лише один з елементів так званих "розширених можливостей" для боротьби з неочікуваним напливом пацієнтів. Лікарні також вдаються до перерозподілу персоналу, встановлення ліжок більш тісно й використання місць в інших відділеннях для розміщення пацієнтів, яким потрібна інтенсивна терапія. Але, на думку доктора Пармара, цього може бути недостатньо.

"Зараз лікарні намагаються по-іншому розподілити фізичний простір у своїх приміщеннях. Вони переобладнують звичайні палати у відділення інтенсивної терапії. Але це сприяє також збільшенню нестачі медиків. Знайти вільне місце, справді вільні ліжка і навіть системи ШВЛ можна. Але потрібно більше лікарів інтенсивної терапії й медсестер. Золотий стандарт - це коли одна медсестра доглядає одного пацієнта. Але зараз у нас одна медсестра має кілька хворих у інтенсивній терапії.  Ми стараємося, але є певні речі, від яких нам доведеться постраждати", - сказав британський лікар.

Професор Оксфордського університету Пол Лісон, який працює в Клініці Джона Редкліффа, погодився, що надмірна кількість пацієнтів тривожить всіх. Лісон спеціалізується на серцево-судинних захворюваннях. Але йому довелося зайнятися лікуванням хворих на COVID1-19. Під час першої хвилі наплив пацієнтів був настільки масовим, а знань про коронавірус було так мало, що "все просто валилося". Але, на його думку, лікарі, яким доведеться мати справу з перевантаженням під час другої хвилі, тепер є одна велика перевага. Вони вже це робили.

"Ми, безумовно, обговорюємо, що будемо робити взимку. Не варто забувти, що ще поки тільки листопад. І поки рано говорити про такі речі. В нас ще півроку перевантаження попереду. Але тепер після першої хвилі в нас є дані, які дозволять краще лікувати людей і які пракрити працюють найбільш ефективно. Ми більше підготовлені", - каже він.

Читайте такожЄвросоюз очікує дефіциту вакцин від коронавірусу до 2022 рокуДоктор Пармер погоджується, але лише частково. Він визнає, що зараз медики більше знають про COVID-19, ніж на початку року. Але організація й планування роботи в клініках досі не покращилися. Але якщо кількість хворих буде настільки великою, що навіть усіх розширених можливостей буде не достатньо, лікарі пояснюють, що їм доведеться обирати, кого лікувати, а кого ні.

"Ми звикли приймати важкі рішення. Але їх доведеться приймати все частіше. Нам доведеться обирати тих, в кого більше шансів на виживання. Хто вже у відділенні інтенсивної терапії, а хто ще ні. Ми, швидше за все, будемо старатися лікувати тих, хто не під'єднаний до ШВЛ. Але ці люди будуть знати, що не отримують найкращу допомогу. Ми сподіваємося, що в такій ситуації цього буде достатньо", - сказав доктор Пармар.

Пандемія коронавірусу: що відомо станом на 30 жовтня?

  • Наразі через зростання захворюваності на коронавірус низка країн Європи повернули повний або частковий локдаун. Приміром, так зробила західна сусідка України – Польща.
  • Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) помітила зростання щоденної смертності в Європі на 40% у порівнянні з минулим тижнем.
  • Тим часом в Україні, попри зростання кількості хворих на COVID-19, жорсткий карантин запроваджувати поки не збираються. Більш жорсткі обмеження можуть запровадити, якщо добовий приріст хворих сягне 15 тисяч.
  • Станом на 30 жовтня в Україні за добу на COVID-19 захворіли 8 312 осіб. Усього з початку пандемії в країні зареєстровано 378 729 випадків COVID-19. Загалом від ускладнень, викликаних коронавірусною хворобою, померла 7041 людина, у тому числі 173 особи - за минулу добу. Одужали 155026 осіб, за минулу добу – 3 394.

Читайте новини світу і переклади зарубіжної преси на каналі УНІАН ІноЗМІ