Українські споживачі стикаються із зростанням цін на ліки після заборони маркетингових договорів. Вона почалася діяти у березні у рамках нового фармацевтичного регулювання. На практиці виявилось, що пряма залежність між націнками в аптеках і маркетингом не така очевидна, як очікувалося. На цьому наголошують експерти, коментуючи рішення щодо заборони договорів.
Як пише Інтерфакс-Україна, посилаючись на дані компанії "Бізнес Кредит", у натуральному вираженні продажі ліків за квітень впали на 2,15% порівняно з березнем – тобто уже через місяць після заборони маркетингу. А провідні виробники за три місяці після введення заборони втратили по 2-3% частки ринку, як свідчать дані аналітичної компанії Proxima Research.
Як працював маркетинг раніше
Маркетингові угоди були способом співпраці виробників ліків з аптеками. Виробники доплачували аптекам за продаж своїх препаратів, і велика частина цих коштів (часом до 90%) йшла саме на зниження цін для покупців. Завдяки таким угодам аптеки могли робити знижки для людей на життєво необхідні ліки.
Принцип роботи був простий: коли виробник хотів, щоб покупці обирали саме його ліки серед багатьох аналогів, він давав аптеці гроші на знижку. Фактично маркетинг забезпечував збільшення ринку за рахунок дотування покупця, тобто зниження ціни.
Скасування маркетингових договорів не дало очікуваного результату, це визнають і у МОЗ, пише РБК-Україна. Ціни на ліки залишилися на тому ж рівні або навіть зросли.
"По факту ціна на деякі лікарські засоби, коли був дозволений маркетинг, була нижча, ніж зараз. Тому що завдяки прибутку від маркетингу аптеки знижували ціни на рецептурку, ставили менші націнки [... ] Не можна сказати, що існує пряма кореляція між маркетингом і вартістю ліків в аптеці. Вона точно є, але не абсолютно безпосередня", – зазначив заступник міністра охорони здоров'я Едем Адаманов.
