В Угорщині почали розуміти, що Україна не має наміру дискримінувати угорську громаду у Закарпатській області після ухвалення нового закону про освіту.
Читайте такожСійярто назвав три умови розблокування Угорщиною комісії Україна-НАТО
Про це йдеться у статті міністра закордонних справ Павла Клімкіна для інтернет-видання ЄвроПравда.
Як зауважив Клімкін, головний результат нещодавньої зустрічі чотирьох міністрів з України та Угорщини і всього тривалого й непростого процесу переговорів він вбачає у тому, що «ми нарешті виходимо з клінчу в суперечці щодо нового закону «Про освіту».
«Схоже, наші угорські партнери нарешті усвідомили, що закон змінюватися не буде. Натомість тепер сторони спрямували зусилля на пошук компромісів щодо того, як він буде виконуватися», - наголосив міністр.
Як підкреслив Клімкін, українська сторона запевнила угорську, що виконає рекомендацію Венеціанської комісії про перехідний період у запровадженні закону. «Але це не буде відтермінуванням проблеми. Цей час ми використаємо для якісної практичної підготовки до нововведень. Це і нові програми, і методики, і підручники та словники, це і професійна докваліфікація вчителів», - повідомив Клімкін.
«Крім того – також за рекомендацією Венеціанської комісії – стаття 7 закону не поширюватиметься на приватні школи. А кожна державна школа для національних меншин матиме широкі повноваження, щоб самостійно визначати, які предмети читатимуться українською, а які – рідною мовою», - відзначив він.
На переконання міністра, «усе це створює гарну основу для того, щоб забезпечити дітям вільне володіння обома мовами, а дорослим – можливість конструктивно і демократично розв’язувати спірні питання».
«Те, що ми зрушили з мертвої точки, – справді значна перемога. Підкреслюю: не українська, не угорська – це наша спільна українсько-угорська перемога і важливий крок назустріч один одному», - наголосив Клімкін.
«Майже рік українська дипломатія наполегливо переконувала угорську сторону поглянути на питання збільшення обсягів викладання української мови в школах угорської меншини не з формального, а прагматичного боку, з точки зору реальних вигод, які отримає від цього сама ж угорська громада», - додав він.
За словами Клімкіна, «здається, наші партнери нарешті почали розуміти, що метою Києва не є дискримінувати угорську громаду, навпаки – ми прагнемо, щоб українські угорці почувалися вдома не тільки у своєму селі чи містечку, а на всій території країни».
Як повідомляв УНІАН, 22 червня на Закарпатті відбулася українсько-угорська зустріч за участю міністрів закордонних справ України та Угорщини Павла Клімкіна та Петера Сійярто, міністра освіти і науки України Гриневич та міністра людських ресурсів Угорщини Міклоша Кашлера, а також представників угорської національної меншини Закарпаття.
За їхніми підсумками Клімкін повідомив, що українсько-угорські консультації щодо закону про освіту продовжаться на початку липня.
У свою чергу Сійярто заявив, що Угорщина наполягає на необхідності виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону про освіту. Він уточнив, що Угорщина висуває до України три вимоги для припинення блокування розвитку її відносин з НАТО. Зокрема перехідний період щодо мови освіти повинен бути продовжений до 2023 року, норма про мову навчання не повинна поширюватися на приватні школи, а також необхідні консультації з представниками угорської меншини Закарпаття.
За словами Сійярто, в рамках саміту НАТО, який відбудеться 11-12 липня у Брюсселі, президента України Петра Порошенка запросять на засідання, присвячене безпеці в регіоні Чорного моря.
