Експерт прокоментував конфлікт України з Угорщиною / фото news.church.ua

Україна зробила помилку у 1991 році при підписанні договору з Угорщиною про дружбу, забувши дописати лише одне слово.

Про це розповів в ефірі "5 каналу" експерт програми міжнародної і внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

"Так, насправді конфлікт загострюється. І тут насправді питання в тому, що на превеликий жаль, ми самі надали можливість Угорщині ввійти в конфліктну ситуацію, звинувачуючи нас. Я просто перерахую послідовність подій. У 1991 році Україна зробила помилку, тоді ще УРСР, коли підписувала Договір про дружбу з Угорщиною. Там була стаття 17 про свободу віровизнання. І там було "свобода віровизнання власною мовою, а також освіта власною мовою". Ми просто забулися поставити "релігійна освіта". А це дає підстави Угорщині… І Сіярто (міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини – Ред.) вже посилався на той документ. 1992 рік підписується Договір про дружбу між Угорщиною та Україною, і в тому договорі – окрема стаття. Вона каже, що договор 1991 року залишається в силі. Все, фактично, якщо ми беремо документ, який вже робився за часів незалежності України, то начебто нічого страшного нема, але якщо ми копнемо глибше, то ми маємо проблему", – пояснив експерт.

Відео дня

Читайте такожРосія використовуватиме ситуацію з видачею угорських паспортів на Закарпатті для дестабілізації України - Клімкін

Він також розповів, які були подальші дії Угорщини. "Далі Угорщина почала допомагати місцевим школам (на Закарпатті – Ред.) переходити на угорську мову. Що робила Україна? Україна, на превеликий жаль, була неспроможна або не хотіла забезпечити угорськомовні школи підручниками угорською мовою, але за українською програмою. Якщо немає таких підручників – будуть підручники з Угорщини – це аксіома. Навчання ведеться угорською мовою", – сказав Тишкевич.

Експерт нагадав, що далі був закон про освіту, стаття 7 (щодо права нацменшин на освіту рідною мовою у навчальних закладах України – Ред.), і напередодні голосування казали, що угорська меншість фактично потребувала консультацій для того, аби продовжити термін реалізації цієї статті. «Ми де-факто відповіли "ні". Після цього конфлікт вийшов у відкриту площину. Що ми маємо на сьогодні? На сьогодні ми фактично виконали першу частину подання угорської меншості в Україні, а саме продовжили термін введення статті 7, проходять консультації, проте конфлікт вже пішов. І він пішов тому що є певні інтереси держави, які не озвучуються або які лежать поза зоною нашої уваги. Ми чомусь пробуємо зосередитися саме на мовному питанні. (Роздавання угорських паспортів на Закарпатті – Ред.) це ж теж лише прояв», – вважає Тишкевич.