Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловлює занепокоєння щодо ухваленого українським парламентом в першому читанні проекту закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Як йдеться у повідомленні на сайті МЗС Угорщини, про це угорський міністр сказав 15 жовтня у Люксембурзі.
Він висловив сподівання, що Україна ухвалить рішення, які дозволять урегулювати поточну ситуацію, пов'язану із законом про освіту.
"Угорщина очікує від України демонстрації, не лише на словах, але також і на ділі, що вона не хоче загострити ситуацію, яка сформувалась, але замість цього хоче знайти рішення для неї", - заявив угорський міністр.
Сійярто вважає, що Україна так і не дотримала слова відносно перегляду закону про освіту, крім того, за його словами, деякі інші фактори є приводом для занепокоєння.
"Угорщина не може говорити про негайне прийняття закону про мову українським парламентом як про крок на шляху урегулювання. Якщо закон про мову в своєму теперішньому вигляді буде схвалений, це зробить використання угорської мови у засобах масової інформації та культурі неможливим", - наголосив Сійярто.
Як повідомляв УНІАН, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (№ 5670-д авторства групи народних депутатів). Народні депутати спочатку не могли ухвалити жодного рішення, оскільки фракція «БПП» наполягала на ухваленні у першому читанні двох законопроектів - №№ 5670-д і 5556 (авторства народного депутата із фракції «БПП» Ярослава Лисюка), тоді як фракція «Народний фронт» та ряд інших фракцій вимагали ухвалення лише законопроекту № 5670-д.
В результаті під час голосувань у сесійній залі набиралася приблизно однакова кількість голосів депутатів - дещо більше 200 щодо обох пропозицій, але жодна з них не мала підтримки у 226 голосів.
Після тривалих суперечок і звинувачень на трибуну парламенту вийшов народний депутат Ігор Гринів (фракція «БПП») і заявив, що деякі політичні сили намагаються «штовхнути Україну у прірву». Він наголосив, що його фракція не дозволить цього зробити і готова голосувати за законопроект № 5670-д у першому читанні, але за умови, що до другого читання в ньому будуть враховані ряд норм, передбачених законопроектом № 5556.
Читайте такожУгорщина продовжить блокувати комісію Україна-НАТО
Як заявив голова Комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький, законопроектом № 5556 фактично легалізуються регіональні мови, оскільки він передбачає, що на територіях контактного проживання меншин може бути дві мови.
Загалом у парламенті було зареєстровано 4 законопроекти щодо мови.
Довідка УНІАН. За словами голови Верховної Ради Андрія Парубія, в Україні «утворився вакуум» в питанні мови після визнання неконституційним закону «Про засади державної мовної політики» (так званого «закону Колесніченка-Ківалова»), який набрав чинності 10 серпня 2012 року. Законом передбачалось, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної. Закон дозволяв використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою у конкретному регіоні розмовляє не менш як 10% жителів.
28 лютого 2018 року Конституційний суд визнав закон «Про засади державної мовної політики» таким, що не відповідає Основному Закону.
За словами голови КС Станіслава Шевчука, після визнання неконституційним закону «Про засади державної мовної політики» мовні відносини в Україні регулюються статтею 10 Основного Закону.
