Служба безпеки України підтвердила факт наявності російського громадянства у близьких родичів першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України Сергія Семочка. Як виявилося, цивільна дружина та дочка Семочка мають російські паспорти. Хто винен у тому, що на керівній посаді в розвідці опинилися особа з родичами-росіянами? На кому лежить відповідальність за таке призначення?

По-перше, вина лежить на Службі безпеки України, тому що перед призначенням на керівні посади (в самій СБУ та Службі зовнішньої розвідки, зокрема), тобто голови, заступника голови, начальника департаменту, начальника управління тощо, кандидат на посаду повинен пройти перевірку. Відтак, Сергій Семочко теж мав пройти перевірку, адже він і його родичі з Криму. Тим більше, враховуючи, що сьогодні триває війна між Україною і Російською Федерацією, а Крим окупований Росією, люди з Криму повинні більш ретельно перевірятися. Адже ні для кого не секрет, що чимало українських громадян, які проживали в Криму, після анексії півострова були змушені отримати громадянство Російської Федерації.

Біографії всіх людей, які приймаються на роботу в СБУ після 2014 року, тим більше, з Криму, повинні перевірятися, так само мають перевірятися відомості про членів їхніх родин. Якщо у кандидата на керівну посаду в СБУ чи Службу зовнішньої розвідки виявляються родичі в Росії, наявність російського громадянства у членів сім’ї, то він не може бути призначений на таку роботу. Проте така людина може виконувати технічні або господарські функції, які не пов’язані з оперативною, контррозвідувальною і розвідувальною роботою або якимись інформаційними системами.

Відео дня

Відтак, Сергій Семочко теж мав пройти перевірку, адже він і його родичі з Криму. Тим більше, враховуючи, що сьогодні триває війна між Україною і Російською Федерацією, а Крим окупований Росією, люди з Криму повинні більш ретельно перевірятися

У випадку Семочка ця перевірка, очевидно, просто не була проведена. Сьогодні СБУ розказує, що всі ці факти виявлені. Але вона мала виявити все це заздалегідь, коли тільки приймалося рішення про призначення.

По-друге, належним чином не спрацювали СБУ і Служба зовнішньої розвідки на другому етапі перевірки. Тому що, при призначенні на посаду, тим більше, посаду першого заступника Служби зовнішньої розвідки України, яка є окремим потужним і особливо режимним відомством, вимоги до кандидата, навіть для кандидата, що вже є співробітником СБУ – особливі. Тобто Семочко, згідно з законом, мав пройти ретельну перевірку, навіть якщо на той момент він уже працював в СБУ. Йдеться про спеціальну перевірку: наявність родичів-громадян іншої країни, статки кандидата на посаду, співпраця зі службами або іншими державами (Російською Федерацією чи іншими країнами).

Таким чином, мала відбутися подвійна перевірка при призначенні на керівну посаду в розвідці: перевірка проводиться і самою розвідкою, а, крім того, надсилаються запити в СБУ, і СБУ дає свою інформацію про цю особу та близьких родичів.

А, виходить, що в даному випадку ані сама розвідка, ані Служба безпеки не провели цих заходів.

По-третє, призначення Семочка відбулося дуже швидко – це було політичне призначення. Тож відповідальність за цю ситуацію лежить, у тому числі, і на президентові України, і на його апаратові. Адже перед призначенням на таку посаду Адміністрація президента мала опрацювати матеріали про кандидата, бо ця людина призначається указом президента. Тож появі указу президента про призначення на посаду мала передувати підготовка цілого пакету документів, який потім мав бути проаналізований кадровим апаратом Адміністрації президента, а вже потім документи мали б подаватися на підпис голові держави.

По-третє, призначення Семочка відбулося дуже швидко – це було політичне призначення. Тож відповідальність за цю ситуацію лежить, у тому числі, і на президентові України, і на його апаратові

Таким чином, на кожному етапі були порушені вимоги закону і відповідні інструкції. В результаті, маємо підтверджений факт наявності родичів з російськими паспортами у першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України.

Чим наявність родичів-росіян у людини, що перебуває на посаді першого заступника Служби зовнішньої розвідки, є небезпечною? Це дає можливість спецслужбам Росії здійснювати тиск і вплив на цю особу, бо вона має і відповідні родинні зв’язки, і громадянство РФ у близьких членів родини. Таку інформацію російські спецслужби могли використовувати як компромат на цю людину, бо в Україні ці відомості були приховані. Таким чином, російські спецслужби могли і впливати на Семочка, і виходити на контакт із ним.

Поки що у нас немає підстав стверджувати, що у Семочка є якісь агентурні зв’язки з російськими спецслужбами. Але потенційна загроза існує.

Керівники всіх спецслужб знають, що такий метод використовується при роботі з потенційними особами, які їм цікаві. А керівник чи заступник керівника Служби зовнішньої розвідки України – це особливо цікаві особи для іноземних спецслужб. Тому в даній ситуації треба зробити все, щоб упередити такі дії і не допустити потенційних ризиків.

Саме для того, щоб уникнути таких загроз, повинні відбуватися настільки ретельні перевірки кандидатів, про які сказано вище. Зараз нас запевняють, що до Росії Семочко жодного стосунку не мав. Можливо, і так. Скоріше за все, справді не мав. Але це - наявний засіб впливу.

Зараз складно говорити, свідомо чи з необачності призначалася така особа, як Семочко, на керівну посаду. Але очевидно, що це було політичне рішення, бо всіх цих спецперевірок, які повинні були бути проведені перед призначенням, задокументовані і покладені на стіл президенту України, не було. Як мінімум, це була посадова халатність і політичні мотиви призначення (тобто була знайома особа, її і призначили, а потім якось планувалося врегулювати всі питання).

Так у нас було і з наданням українського громадянства Міхеїлу Саакашвілі: громадянство дали, а документи, мовляв, «нехай там колись вже оформимо і приведемо в порядок». У підсумку це виявилося підставою, аби потім у Саакашвілі це громадянство забрати.

Так само і в ситуації з Семочком: хтось його порекомендував Порошенкові, той його і призначив. А потім виявилися, що є проблеми з його оформленням.

В будь-якому разі, зараз потрібно проводити розслідування – можливо, були більш глибокі причини призначення Семочка на цю посаду. Але сьогодні, не маючи фактів, говорити про це ми не можемо.

Зараз складно говорити, свідомо чи з необачності призначалася така особа, як Семочко, на керівну посаду. Але очевидно, що це було політичне рішення, бо всіх цих спецперевірок, які повинні були бути проведені перед призначенням, задокументовані і покладені на стіл президенту України, не було

Що далі? Наразі існує два сценарії.

Перший - Семочко сам пише заяву, просить про відставку й переходить на іншу роботу. Це – найлегший варіант, якщо жодних інших наслідків такого призначення немає. Так роблять керівники всіх силових відомств чи спецслужб в усіх країнах Європи.

Другий - проведення перевірки, з’ясування фактів, чому відбулося приховання цих відомостей про членів родини, а також відсторонення указом президента Семочка від виконання обов’язків. Крім того, також має бути проведене розслідування по виявленню інших фактів чи загроз, які могли бути у зв’язку з цим призначенням.

Ще один сценарій, який би передбачав, що цю ситуацію просто вдасться «зам’яти», і Семочко залишиться на своїй посаді, дуже малоймовірний. Це буде складно реалізувати, бо ця історія стала відома громадськості. Тому навряд чи все просто так минеться. Хоча уникнути відповідальності за цю ситуацію можуть посадовці найвищого рівня, адже, указ про призначення осіб на такі посади видає президент, як вища посадова особа і прямий керівник Служби зовнішньої розвідки України.

Микола Маломуж, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 років), генерал армії України