Як передає кореспондент УНІАН, про це Лінкявічюс заявив у Брюсселі перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ.
"Зараз вже недостатньо висловлювати наше занепокоєння. Ми бачимо, що ситуація погіршується. Ми всі очікуємо, що (11 лютого на переговорах у «нормандському форматі» - УНІАН) будуть досягнуті домовленості, ми очікуємо на дипломатичне вирішення (кризи на Донбасі - УНІАН), ніхто не хоче війни. Але ми можемо давати оцінку тільки в залежності від розвитку ситуації на місці. Ми не можемо довіряти жодному слову російського керівництва, тому що вони нічого не варті, якщо це не буде доведено на місцях", - заявив він.
Читайте такожЛитва виступає за надання Україні зброї
У зв'язку з цим він назвав гарантіями виконання можливих досягнутих домовленостей зміни на місцях.
"Але у мене є сумніви. Ми не можемо роботи висновки із заяв, вони нічого не варті, і ми це бачили. Це відбувається навіть тоді, коли ми з вами говоримо", - наголосив Лінкявічюс.
Глава литовського МЗС переконаний, що ЄС має продовжувати роботу над розробкою нових санкцій проти Росії.
"Комісія повинна розробляти нові варіанти, і якщо прийде час, то вони будуть додані. Всі рішення мають бути зроблені вчасно, а не із запізненням. Дуже часто вони вводяться дуже пізно", - підкреслив він.
Лінкявічюс переконаний, що "всі ці розмови, потискання рук та групові фотографії не можуть довго продовжуватися".
"Має бути політична воля, має бути правда, але не брехня. Ми повинні називати речі своїми іменами, коли ми говоримо про реальність, і брати до уваги факти", - наголосив він.
Говорячи про можливість постачання Україні зброї, Лінкявічюс зазначив, що за таким рішенням США "стоїть певна логіка, адже українці стоять перед обличчям зовнішньої агресії".
"Інша сторона (російська) вже вирішила це питання - вони постачають (на Донбас) сучасну важку зброю, іноді навіть під час переговорів. Ми повинні допомогти Україні не тільки фінансово, політично, економічно, але й військовим шляхом, не посилаючи солдатів, тому що це не обговорюється, але хоча б допомогти Збройним силам оборонною зброєю. Але це не колективне рішення, а кожної окремої країни", - нагадав міністр.
Як повідомляв УНІАН, Росія з лютого 2014 року здійснює військову агресію проти України. Вона анексувала Крим та постачає на схід України – в Луганську та Донецьку області, частина яких захоплена бойовиками терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», важке озброєння та боєприпаси.
Під час цієї війни, за даними ООН, майже 6 тисяч осіб загинули, більш як 10 тисяч дістали поранення, майже мільйон громадян були вимушені залишити свої домівки.
Незважаючи на санкції, які запровадили проти Росії ЄС, США, Канада, Австралія та інші країни, Москва не припиняє війну, постачаючи на Донбас навіть регулярні війська.
8 лютого президент України Петро Порошенко у ході телефонної розмови з президентом Франції Франсуа Олландом, канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Росії Володимиром Путіним домовилися про зустріч у "нормандському форматі" 11 лютого в Мінську.
