У п’ятницю в Україні офіційно стартував виборчий процес позачергових виборів народних депутатів.

За день до старту, про оскарження указу президента у Верховному суді заявив координатор громадянського руху «Спільна справа» та екс-кандидат у президенти Олександр Данилюк. Крім того, із позовом до Конституційного суду України щодо визнання неконституційним указу президента про розпуск парламенту звернулася і фракція «Народного фронту», яка вийшла з коаліції на минулому тижні.

Як зазначила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук, виборчий процес є невідворотним. Але це не зовсім так. Адже, якщо пристати на таку точку зору, то тоді для президента не потрібні конституційні підстави щодо дострокового припинення повноважень парламенту. Тобто президент, коли захоче, тоді і видасть відповідний указ. А це означає, що жодних стримуючих факторів для очільника держави не буде.

Відео дня

Рішення Верховного суду, якщо таке з’явиться у розпалі передвиборчої кампанії, може вплинути на її хід

Що стосується подання позову до Верховного суду, то такий позов може бути поданий лише з мотивів незаконності указу, невідповідності положенням якогось законодавчого акту, окрім Конституції. Тобто, це може бути закон «Про вибори народних депутатів України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців» або будь-який інший законодавчий акт, окрім Конституції. Подати такий позов може будь-яка фізична особа, права або законні інтереси якої були порушені указом президента.

Рішення Верховного суду, якщо таке з’явиться у розпалі передвиборчої кампанії, може вплинути на її хід. Але у цьому випадку потрібно спиратися на зміст цього рішення і дивитися по ситуації.

Навіть якщо справа про визнання неконституційним указу президента у той самий час розглядатиметься паралельно у Конституційному суді, навіть якщо по цих двох позовах будуть різні - позитивне і негативне – рішення, вони жодним чином не заперечують одне одному. Адже слід пам’ятати, що один суд розглядає указ на предмет конституційності, а інший – на предмет законності.

Рішення Верховного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до великої палати - тільки тоді воно набирає чинності

Тож, у разі ухвалення судових рішень, вони матимуть обов’язкову силу, зокрема, вони можуть скасувати указ президента.

Втім, потрібно зазначити, що будь-яке судове рішення в Україні також може бути предметом апеляційного оскарження – мається на увазі, будь-яке рішення за результатами розгляду спору чи справи. У тому числі, рішення Верховного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до великої палати - тільки тоді воно набирає чинності. Але це доволі тривала процедура у часі.

Важливо, щоб суди одразу дали вичерпну інформацію, адже, за законом, і Верховний, і Конституційний суди мають пояснювати свої рішення. Оптимально, коли у мотиваційній частині рішення вказуються обставини, механізми і правові наслідки такого рішення, на що воно вплине, що повинно відбуватися далі. Обидва суди мають про це сказати. Адже в іншому разі виникатимуть додаткові питання до суду у вигляді різноманітних заяв про роз’яснення тощо.

Андрій Магера, юрист, екс-заступник голови Центральної виборчої комісії