Американська розвідка Stratfor: Київ опинився між двох вогнів

18:16, 02 вересня 2015
Політика
6428 0

Український уряд опинився у скрутному становищі, перебуваючи під пресингом Росії та проросійських сепаратистів з одного боку та крайніх ультранаціоналістів з іншого. Що більше Київ поступається одним, тим сильніше провокує інших.

Фото УНИАН

Про це говориться у звіті американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor.

У звіті зазначають, що вівторок приніс Україні суперечливі новини. З одного боку, 1 вересня з опівночі набув чинності договір про повне припинення вогню в східній Україні. З іншого – 31 серпня Радикальна партія залишила лави української правлячої коаліції під час голосування щодо неоднозначних змін до Конституції – голосування, яке викликало жорсткі протести з боку ультраправих активістів.

"З самого початку збройного протистояння на Донбасі незмінним залишається головне питання – яку політичну роль відігратимуть в Україні сепаратистські Донецька і Луганська області, якщо, звичайно, взагалі це робитимуть. Росія активно просуває ідею федералізації України, що на практиці означає фактичну автономію цих регіонів з їх подальшою політичною, економічною та військовою інтеграцією в Росію. Москва хоче, щоб Україна була щонайменше нейтральною буферною державою між Росією та Заходом, в протилежному випадку використовуючи сепаратистів для протистояння впливу офіційного Києва", - повідомляє стаття.

Зазначається, що українська влада категорично проти подібних варіантів, тим не менш Київ виявив готовність провести децентралізацію всіх регіонів країни в таких питаннях, як бюджетна та освітня політика.

УНИАН

Після завершення бойових дій обидві сторони мали піти на політичні поступки. Але збройні сутички не припинилися, і політична складова угоди так і не була реалізованою. Тоді сторони конфлікту провели в лютому 2015 ще одні переговори, відомі як "Мінськ 2", які також не мали бажаних наслідків. Таким чином, політичні аспекти угоди досягти не вдалося. Це стало основою для переговорів України і Заходу, з одного боку, і сепаратистів з Росією з іншого щодо реінтеграції окупованих територій до складу України. Результатом переговорів стало підписання в Мінську угоди про припинення вогню між українською армією та угрупованнями сепаратистів.

І, як наслідок, затвердження українським парламентом першого з двох читань змін до Конституції, які передбачали децентралізацію України та надання розширених повноважень окремим її регіонам. Це стало причиною однієї з найзапекліших акцій протесту з часів Евромайдана, який скинув колишнього президента України Януковича.

І хоча внесені до Конституції зміни жодним чином не гарантують розширеної автономії сепаратистських регіонів (представник "Донецької Народної Республіки" назвав Мінські угоди "дорогою в нікуди"), ультраправі елементи назвали ці зміни Конституції офіційним визнанням сепаратистських угруповань.

Того ж дня кількасот активістів націоналістичних партій, таких як "Свобода" і "Самопоміч" організували біля будівлі парламенту акцію протесту, в ході якої загинуло троє нацгвардійців, крім того, були поранені десятки демонстрантів і правоохоронців.

Александр Рудоманов / facebook.com/sasko.laps

"Ці події показали, що український уряд опинився у скрутному становищі, перебуваючи під пресингом Росії та підтримуваних нею сепаратистів з одного боку і крайніх правих і ультранаціоналістів з іншого. Що більше Київ поступається одним, тим сильніше провокує на радикальні дії інших. Якщо така ситуація триватиме, це стане загрозою не лише для врегулювання конфлікту між Росією і Заходом по східній Україні, але й для єдності самої української держави", - говориться в повідомленні.

Президент України Петро Порошенко рішуче засудив дії протестувальників та звернувся до нації, назвавши демонстрації акціями "псевдопатріотів", які переслідують виключно особисті політичні інтереси. Порошенко підкреслив, що поправки щодо децентралізації "не означають особливого статусу для Донбасу" і підтвердив, що сепаратистські території не отримають жодних політичних преференцій раніше проведення місцевих виборів у відповідності до українського законодавства, виведення з їх території важкого озброєння та відмови від контролю над українським кордоном з Росією.

Наголошується, що Росія і сепаратисти критикують ці положення як недостатні, хоча деякі ультраправі елементи в Україні вважають їх надмірними. Попри те, що ультраправі політичні течії не набирають на виборах більше 5-10 % голосів, події 31 серпня продемонстрували, що їхня діяльність може бути вкрай дестабілізуючою.

Фото УНИАН

"У результаті Київ опинився в складному становищі. "Радикальна партія" звинуватила уряд у спробі дискредитації "патріотичних політичних сил" і вийшла з правлячої коаліції. Втім, це ніяк не вплинуло на здатність правлячої коаліції затверджувати постанови, оскільки навіть після відходу з її лав 21 депутата "Радикальної партії", вона продовжує бути парламентською більшістю – 281 депутат з 450", - резюмує видання.

Читайте такожСуд на два місяці заарештував сімох учасників побоїща під Радою без права внесення застави - радник Авакова

Ці події продемонстрували вразливість як уряду, так і всієї нації, перетворивши перший день припинення вогню на сході в нагадування, наскільки важлива стабільність в Києві для досягнення Україною успіхів у реалізації угод з Росією і сепаратистами в східній Україні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter