Вірогідність створення коаліції між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко велика, як ніколи, однак існує проблема міцності такого союзу. Про це в коментарі УНІАН заявив голова правління Центру прикладних досліджень “Пента” Володимир ФЕСЕНКО щодо можливості створення коаліції між ПР та БЮТ.
Зокрема, політолог зазначив: "Судячи із інформації джерел, причетних до проекту, буквально цитую: "вірогідність досягнення згоди між ПР та БЮТ велика, як ніколи". Ніколи вони ще так не були близькі до компромісу з питань Конституції та інших стратегічних питань".
Однак, на думку В.ФЕСЕНКА, тут існує інша проблема. "Навіть коли цей союз буде укладений, наскільки він буде міцним і довговічним? Можуть бути певні проблеми. Але, якщо оцінювати в цілому, то, з одного боку є серйозна перешкода взаємної недовіри. Це перешкода і з точки зору досягнення компромісу, і з точки зору його довго тривалості", - говорить він.
З іншого боку, зазначає експерт, є багато спільних викликів для двох політичних сил і для України, що змушує шукати компроміс, навіть напередодні президентських виборів. Йдеться в першу чергу про економічну кризу, політичну нестабільність, необхідність долати нинішні соціально-економічні проблеми. В цьому зацікавленні представники бізнесу, реального сектору в обох політичних силах. Крім цього усього, є ризики, що президентські вибори можуть перетворитися на дуже небезпечну політичну війну.
При цьому політолог пригадав про "певний політичний досвід за кордоном. Маю на увазі так звану велику коаліцію в Німеччині. Я б порадив БЮТ і ПР, якщо вони всерйоз хочуть створити альянс, реально вивчити німецький досвід. Він може бути дуже корисним як для них, так і для країни в цілому. Навіть зараз, коли до парламентських виборів у ФРН залишилося менше півроку і Християнсько-демократичний союз, і соціал-демократи, будучи конкурентами на виборах, разом працюють на країну".
Якщо ж альянс БЮТ і ПР буде для того, щоб розділити владу на двох, то наслідки будуть негативні, наголошує В.ФЕСЕНКО. За його словами, "в даному випадку потрібно оцінити, заради чого варто домовлятися і про що саме".
Аналізуючи інформацію про ведення переговорів між БЮТ і ПР щодо внесення змін до Основного Закону України, політолог зауважив, що голосів ПР та БЮТ вистачить для внесення змін в Конституцію. Тим паче, що є варіант досягнення домовленості не тільки у форматі двох політичних сил. За його словами, "до такої коаліції може приєднатися і Блок Литвина (про підтримку такого формату говорив сам голова ВР) і частина фракції НУ-НС, яка підтримує нинішню коаліцію. Тільки якщо вони не побачить у таких змінах ризиків для себе. Тоді не буде проблем із пошуком голосів для внесення змін до Конституції".
Єдиний серйозний ризик в даному випадку, який може стати дуже серйозною перешкодою, є нова хвиля економічної кризи, вважає В.ФЕСЕНКО. Якщо вона відбудеться і матиме вплив на соціально-економічну ситуацію, це може завадити планам конституційних змін, зауважує він.
В.ФЕСЕНКО вважає "дуже неоднозначною" проблему виборів Президента в парламенті. "З одного боку, більшість населення прихильна до прямих всенародних виборів Президента. Якщо ж БЮТ і ПР домовляться про норму виборів Президента в парламенті, то їм доведеться переконувати суспільство, що це варто зробити", - говорить експерт. При цьому як приклад він навів досвід європейських країн. За словами В.ФЕСЕНКА, обрання Президента в парламенті буде логічним, якщо його повноваження "будуть суто церемоніальними. Коли він не матиме прямого впливу не тільки на виконавчу владу, а й також на сферу зовнішньої політики та силові структури. В цьому випадку немає жодного сенсу голосувати за Президента на всенародних виборах, коли він виконуватиме функції арбітражу. Так, є у тій же Німеччині чи Італії".
"Якщо ж за Президентом залишатимуться достатньо широкі повноваження (вплив на зовнішню політику, кадрові функції), тоді дійсно будуть серйозні питання щодо доцільності обрання Президента в парламенті", - вважає експерт.
На думку політолога, ще один бік проблеми полягає в тому, що потрібно ретельно продумати процедуру обрання Президента в парламенті. В Європі, як направило, застосовується процедура кваліфікованої більшості. Де-не-де діє процедура обрання в декілька турів. Іноді інститут обрання має розширений формат. Тобто, обирає не лише парламент, а й дві палати парламенту. В федеративних країнах залучаються до виборів представники суб’єктів федерації. Існують і інші форми заради розширення інституту виборщиків Президента. "Я думаю, - говорить В.ФЕСЕНКО, - що все це також варто продумати. Як мінімум, потрібна кваліфікована більшість. Якою вона має бути - 2/3 чи 3/5 від складу парламенту, тут вже питання домовленості між політичними силами".
За словами експерта, процедура кваліфікованої більшості застосовується для того, щоб підняти рівень легітимності Президента. "Його мають підтримати не лише простою більшістю (фактично правляча коаліція), а й більшість політичних сил, що представлені у парламенті. Крім того, це також спонукає шукати фігуру компромісну, консенсусну, достатньо нейтральну, яка б задовольняла функції арбітра", - відзначив В.ФЕСЕНКО.
