Паралельно зі скануванням відбитків пальців проводиться паспортний контроль / фото УНІАН

На кордоні з Росією з 1 січня 2018 року введено в дію мобільні та стаціонарні комплекси біометричного контролю. Відповідно з цього дня кожен громадянин РФ, який хоче перетнути державний кордон України, має залишити на кордоні відбитки пальців.

Варто зазначити, що порядок проведення біометричного контролю на різних пунктах пропуску дещо відрізняється: на стаціонарних пунктах пропуску скануються чотири пальці правої руки, потім один великий палець, а на мобільних комплексах сканується один вказівний палець. Паралельно зі скануванням відбитків пальців проводиться паспортний контроль. За твердженням прикордонників цього цілком достатньо для швидкої та повної ідентифікації особи та перевірки її за всіма базами даних, включаючи базу Інтерполу.

Аби пересвідчитися в роботі системи, журналісти разом з прикордонниками Сумського загону 2 січня 2018 року були присутні при проведенні паспортного та біометричного контролю пасажирів поїзда Москва–Київ на залізничній станції Конотоп. Пасажири у цілому сприйняли нововведення доволі спокійно і з розумінням, але висловили побоювання, що прикордонний контроль займе більше часу. Усі сумніви розвіяв начальник Конотопського відділу прикордонної служби Сумського прикордонного загону майор Ігор Медведєв, який запевнив, що отримані технічні засоби та програмне забезпечення для паспортного й біометричного контролю дають змогу провести всі необхідні процедури настільки швидко, що вони не позначаються на швидкості прикордонного контролю.

Відео дня
фото УНІАН

Зауважимо, що в інспектованому вагоні всі пасажири успішно пройшли паспортний і біометричний контроль та в гарному новорічному настрої поїхали далі.

Читайте такожУкраїна вводить нові правила перетину кордону: як будуть пропускати росіян з 1 січня 2018 року (відео)

Нагадаємо, що за рішенням Ради національної безпеки та оборони з 1 січня 2018 року в усіх контрольно-пропускних пунктах на кордоні України запрацювала автоматизована система фіксації біометричних даних не лише для громадян Російської Федерації, а й ще 70 країн Азії та Близького Сходу, визначених переліком Міністерства закордонних справ, а також для осіб без громадянства.

Застосовуючи систему фіксації біометричних даних при в’їзді в Україну громадян тих держав, які належать до категорії ризику, наша держава демонструє незмінність свого європейського курсу та прагнення покращити туристичний імідж, адже для громадян європейських та інших країн, які не входять до списку МЗС, ця система дозволить уникнути ускладнень прикордонних формальностей.

При повторному перетині особою кордону здійснюватиметься процес ідентифікації особи. При цьому інспектор бачитиме, чи здавала людина свої біометричні дані, й перевірятиме їх. У разі неспівпадіння даних особу буде направлено на додатковий контроль для з’ясування обставин.

Відповідно до вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено категорії іноземців та осіб без громадянства, які звільняються від фіксації біометричних даних. Це насамперед глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, особи до 18-річного віку та інші особи, які підпадають під дію даного закону.

Інспектори Держприкордонслужби під час паспортного контролю перевіряють паспортні документи іноземців, в тому числі за базами Інтерполу. Далі за допомогою рідерів відбувається зчитування інформації (відбитки пальців), яка надходить до підсистеми обробки біометричних даних відомства. Крім того, через міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему "Аркан" вона надходить до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби.

Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року система запрацювала в основних міжнародних та міждержавних пунктах пропуску та трьох КПВВ на адмінмежі з ТОТ АР Крим. На сьогодні Держприкордонслужба доукомплектувала понад 400 автоматизованих робочих місць сканерами відбитків пальців, розгорнула понад 320 нових робочих місць на першій та другій лініях контролю, а також понад 420 в залізничних пунктах пропуску, модернізувала сховище зберігання біометричних даних.