Американські економісти Реймонд ФІСМЕН та Едвард МІГЕЛЬ опублікували результати власного дослідження, яке мало на меті встановити взаємозв’язок між тим, як часто дипломати ООН порушують правила паркування у Нью-Йорку, і тим місцем, що країна, яку вони представляють, посідає у світових індексах корупції.
Результати та висновки дослідження оприлюднила американська газета "Нью-Йорк Таймс".
Фактологічною базою дослідження є кількість виписаних - і неоплачених - квитанцій про порушення дипломатами правил паркування, що мали місце 1998 року. На той час, зауважують автори дослідження, ще не діяла система примусового стягнення штрафів, а тому дипломати мали вибір - порушувати правила, знаючи, що платити не доведеться, чи таки дотримуватися встановлених обмежень.
Аналіз 150 тисяч несплачених квитанцій (що мали би принести у скарбницю Нью-Йорка 18 мільйонів доларів у вигляді штрафів) засвідчив чіткий взаємозв’язок між кількістю проігнорованих порушень та місцем країни в індексах корупційності.
Автори дослідження (http://papers.nber.org/papers/w12312.pdf) дійшли висновку, що представники країн із найменшими показниками корупційності воліють робити коло за колом Манхеттеном, вишукуючи вільне місце для паркуванння, аби лише не порушити правила - хоч і знали на той час, що штраф можна і не платити. Для дипломатів держав, що здобули міжнародне реноме "схильних до корупції", такі обмеження були менш обтяжливими.
Найвищі сходинки у цьому своєрідному списку 146 країн-членів ООН посідають Кувейт (246 несплачених квитанцій у розрахунку на одного члена дипломатичної місії), Єгипет (139), Чад (124), Судан (119), Болгарія (117), Мозамбік (111), Албанія (84), Ангола (82) і Сенегал (80). На противагу, представники таких країн як Норвегія, Голандія, Велика Британія, Японія, Швеція та Канада або не допустили жодного порушення, або ж сплатили всі квитанції. Однак у списку "відмінників" фігурують також Ямайка, Колумбія та Еквадор.
Українські дипломати при ООН, місія яких 1998 року налічувала 14 осіб, посіли 51-ше місце серед 146 країн - із 12,9 неоплаченою квитанцією в середньому на одного чиновника.
