Майже повний параліч Верховної Ради України протягом двох осінніх місяців не завадив народним депутатам активно штампувати нові й нові проекти законів, пише тижневик «Коментарі:».
На звання найдивовижнішого з них, на думку видання, претендують наступні десять.
1. Законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України, відповідно до якого слід посилити покарання за організацію азартних ігор. Замість штрафу в розмірі восьми тисяч мінімальних зарплат і конфіскації майна, пропонується карати організаторів позбавленням волі на термін від чотирьох до шести років. Причому, зазначає видання, законотворці у визначення «гральний бізнес» знову включили букмекерські контори, хоча у всьому світі букмекерство вважається цілком респектабельним бізнесом, що не належить до розряду азартних ігор, а є, радше, інтелектуальною лотереєю.
Автори законопроекту, а це - сім «бютівців», чотири «регіонали», два «нунсівці» і по одному представнику КПУ й Блоку Литвина – також ставлять на меті «припинення незаконної діяльності «інтерактивних клубів», організації азартних ігор в електронних (віртуальних) казино, інтернет-кафе», хоча, як зауважує видання, незрозуміло, як вони можуть цього домогтися.
2. Законопроект, що ставить на меті урегулювання «розвитку індустрії інтимних послуг» (зареєстрований колишнім керівником бюро Інтерполу в Україні представником фракції НУ-НС Кирилом КУЛИКОВИМ).
Законодавець зокрема пропонує карати тих, хто скористався послугами повії, ув’язненням на термін до трьох років. Нескладно уявити, пише тижневик, які перспективи щодо шантажу та корупції відкриваються перед товаришами, які контролюватимуть виконання такого закону.
3. Законопроект щодо відповідальності депутатів ВР за зрив роботи парламенту, поданий депутатом від БЮТ, колишнім прокурорським працівником Сергієм МІЩЕНКОМ.
За те, що народний депутат зірве пленарне засідання (блокування трибуни, президії, сесійної зали, псування майна), - йому «світить» до 240 годин громадських робіт або виправні роботи на термін до одного року. За ті ж дії, вчинені групою осіб, - виправні роботи на строк до двох років.
Навіть якщо гіпотетично припустити, що народні депутати коли-небудь знімуть із себе недоторканність у повному обсязі, неможливо уявити, як працюватиме закон С.МІЩЕНКА, пишуть «Коментарі:». Скажімо, чим відрізняються дії «стояти біля трибуни» і «блокувати трибуну»? Або, наприклад, як з’ясувати поіменно групу депутатів, які щось заблокували, коли вона може налічувати до сотні людей?
4. Законопроект щодо врегулювання торгівлі спиртними напоями, зареєстрований депутатом від Партії регіонів Миколою ПРИСЯЖНЮКОМ.
Торгівлю алкоголем пропонується вести тільки у спеціалізованих магазинах (для міст) або в «просторово відділених, з окремим входом» відділах магазинів (для сільської місцевості). Розміщувати спецмагазини пропонується не ближче 100 м від військової частини або культової споруди, не ближче 200 м від наукової установи й т.д. Якщо пересічним громадянам цей проект обіцяє лише побутові незручності, то ретейлерам доведеться кардинально змінювати схеми логістики й дистриб’юції й коштуватиме це аж ніяк не копійки, зауважує видання.
5. Законопроект, яким пропонується повернути в паспорт громадянина України й свідоцтво про народження горезвісну «п’яту графу» - інформацію про національність власника документа. На думку народного депутата від НУ-НС Володимира МОЙСИКА, відсутність такої інформації «позбавляє громадян України права на національну ідентичність». Така ініціатива немає нічого спільного із завданням пошуку національної згоди, а лише здатна підсилити ксенофобські настрої, вважає видання. До того ж інформація такого роду однаково вносилася б у паспорт зі слів власника, а Конституція України гарантує кожній людині право на вільний розвиток особистості.
6. Новий проект Житлового кодексу України, ініційований дев’ятьма членами комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ на чолі з екс-міністром будівництва, архітектури й ЖКГ Володимиром РИБАКОМ.
Це вже третій проект цього кодексу авторства В.РИБАКА, відзначає тижневик, в якому фігурує положення миле серцю багатьох градоначальників, які бажають на власний розсуд зносити об’єкти, що їм заважають. Відповідно до ст. 41 Конституції «примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості». Однак В.РИБАК і його колеги пропонують виняток перетворити на правило, шляхом підміни поняття «суспільна необхідність» значно ширшим поняттям «суспільні потреби». Стаття 171 проекту передбачає можливість вилучення житла «у зв’язку зі зведенням будинків, споруд та інших виробничих об’єктів державної і комунальної власності». Якщо цей проект буде прийнято (а шанси на проходження через парламент у нього чималі, оскільки він має статус проекту, доробленого профільним комітетом), то державна й комунальна власність одержать пріоритет перед приватною, всупереч статті 13 Конституції, у якій ідеться, що «усі суб’єкти права власності рівні перед законом».
7. Законопроект щодо покарання держслужбовців за надання недостовірної інформації про їхнє майно, доходи та витрати. Автор законопроекту - депутат від НУ-НС Геннадій МОСКАЛЬ і за сумісництвом головний міліціонер Криму - пропонує за таке порушення звільняти з посади, хоча чинний Закон «Про боротьбу з корупцією» передбачає за подібну провину лише адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. У випадку прийняття законопроекту Г.МОСКАЛЯ, припускають «Коментарі:», це положення широко застосовуватиметься проти чиновників, які не влаштовують певну політичну силу. Причому йдеться не тільки про дрібних чиновників, а й про службовців найвищої категорії - першої і другої, що займають політичні, а не власне адміністративні посади. На держслужбі це рівень заступників міністрів і заступників губернаторів, на службі в органах місцевого самоврядування - рівень голів облрад, їхніх заступників, мерів Києва, Севастополя, Сімферополя і обласних центрів.
8. Законопроект, що запроваджує нові вимоги до власників свійських тварин, поданий представником «Народної самооборони» Олегом НОВІКОВИМ. Якщо деякі норми законопроекту щодо собак, здатних бути загрозою для людей, є слушними, то загальні вимоги до власників собак і котів виглядають не тільки перебільшеними, а й нездійсненними, пише тижневик. Наприклад, О.НОВІКОВ пропонує ввести штрафи в розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за «утримання собак і котів без проходження процедури обов’язкової реєстрації або не встановлення попереджувальної таблички про наявність тварини», «вигул собак і котів у не відведених для цього місцях» і навіть за «залишання тварин без догляду». Тоді, пише видання, в місті почнуть стягувати штрафи за кішку, що вистрибнула з віконця першого поверху погуляти у дворику, а мешканців села змусять зареєструвати своїх котів, кішок і кошенят і на кожних воротах почепити табличку: «Обережно, коти!».
9. Законопроект «Про фахові саморегулівні і самоврядні об`єднання», поданий представниками фракції НУ–НС Ксенією ЛЯПІНОЮ, Володимиром КАРПУКОМ і Володимиром МОЙСИКОМ та Андрієм ШЕВЧЕНКОМ (БЮТ). Автори проекту пропонують установити, щоб професійними об’єднаннями мали право називатися тільки ті, які одержали «сертифікат професійності об’єднання» і включені в «реєстр професійних об’єднань». Видавати сертифікати й вести реєстр відповідно до законопроекту повинен «Уповноважений координуючий орган для професійних об’єднань — всеукраїнський союз громадських об’єднань, що створюється за ініціативи професійних громадських об’єднань, які функціонують у різних професіях, сферах діяльності й галузях». Причому спочатку не менше десяти професійних об’єднань повинні створити «Уповноважений координуючий орган», а потім він почне видавати сертифікати. Як бути у випадку, якщо одночасно будуть утворені дві групи професійних об’єднань, кожна з яких створить власний «Уповноважений координуючий орган», автори законопроекту не пояснюють. Між тим, згідно з Конституцією України, «всі об’єднання громадян рівні перед законом».
10. Законопроект щодо заборони продажу і вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряних суден вітчизняних авіаперевізників під час здійснення ними внутрішніх регулярних рейсів у межах України й чартерних рейсів за межі України, зареєстрований Богданом ГУБСЬКИМ (БЮТ). Як пишуть «Коментарі:», прийняття такого закону лише зашкодить українським авіаперевізникам, створивши їм імідж компаній з нижчим рівнем сервісу, ніж у закордонних.
