Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Кримінального процесуального кодексу, внесений Президентом України.
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 253 із 427 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
Не голосували в повному складі фракції "БЮТ-Батьківщина" та КПУ.
В законопроекті пропонується сторонам кримінального провадження надати рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду. Слідчий та прокурор, відповідно до положень проекту КПК, позбавляються фактично "монопольного" права на подання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їх отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.
Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування. Такий підхід дасть змогу одночасно вирішити питання, пов’язані із підвищенням захисту прав особи на стадії досудового розслідування, оскільки у результаті запровадження таких новацій зникне сенс отримання показань слідчим чи прокурором із застосуванням насильства або погроз, адже такі відомості за законом не будуть доказами.
Проектом КПК передбачається, що місця для тримання підсудних відділяються від іншої частини зали судового засідання загородженням із скла чи органічного скла.
Відповідно до проекту КПК, такі заходи забезпечення провадження, як привід, арешт майна, грошове стягнення за невиконання процесуальних обов`язків, можуть бути застосовані до учасників кримінального провадження лише судом.
Згідно із запропонованою у проекті КПК процедурою кримінального провадження, процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо). Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування. Також проектом пропонується об`єднати нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині – постанова про порушення кримінальної справи) проектом КПК також не передбачена.
Оперативно-розшукова діяльність, пов’язана з розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.
Відповідно до проекту, виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо. Пропонується внести зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів” та встановити, що слідчі судді обираються у місцевих судах зборами суддів відповідного суду.
Згідно з положеннями проекту Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має винятковий характер. Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного.
В пояснювальній записці зазначається, що ліквідується можливість відправлення справи на додаткове розслідування, що наразі призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ. Крім того, у порівнянні з чинним законодавством, яке надає широкі можливості суду апеляційної інстанції повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, проект містить обмежений перелік підстав для прийняття такого рішення апеляційним судом.
В записці сказано, що з метою унеможливлення випадків отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян проект КПК встановлює чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення. При цьому передбачається, що всі негласні слідчі дії, пов’язані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть здійснюватися при розслідуванні лише тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, більшість негласних слідчих дій можуть провадитися виключно на підставі ухвали суду за клопотанням слідчого, прокурора, в якому вони зобов`язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.
Проектом передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.
В проекті зазначається, що забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Відповідно до проекту кодексу, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
