Керівник Центру розширення можливостей Віктор НЕБОЖЕНКО вважає, що у разі обрання «слабкого» спікера парламенту урядом має керувати технічний менеджер.

Таку думку В.НЕБОЖЕНКО висловив сьогодні УНІАН.

На думку політолога, криза 2006 року багато в чому була пов`язана не тільки з недосконалістю моделі державного устрою, в якому присутні елементи і президентської, і парламентської республіки, і навіть не тільки з амбіціями окремих осіб. «Не менш важливою його причиною є нездатність наших політиків зрозуміти, що принцип розподілу влади (зокрема законодавчої і виконавчої) - це не просто слова. Це одне з найважливіших умов функціонування державної влади», - сказав В.НЕБОЖЕНКО.

Відео дня

За його словами, замість дотримання цього принципу Кабінет Міністрів намагався управляти Верховною Радою - і при прем`єр-міністрі Юлії ТИМОШЕНКО, і при прем`єр-міністрі Вікторі ЯНУКОВИЧУ. «Зараз же ситуація ще більш погіршала», - переконаний він.

В.НЕБОЖЕНКО вважає, що замість того, щоб сформувати дієздатний парламент – з дієздатною більшістю і ефективною меншістю – заходилися ділити «найсолодше» – Кабінет Міністрів. «Тобто наші політики знову намагаються поставити віз попереду коня. Таким чином, вони закладають конфлікт, оскільки енергійний прем`єр зацікавлений у слабкому спікері», - додав експерт.

«Нам же - Україні та її громадянам - потрібен не тільки законодавчий, але і політичний механізм стримування і противаг. Це означає, що посилення однієї з гілок влади має приводити до посилення протилежної гілки. Якщо волею долі Верховну Раду очолить слабкий спікер, то і Кабінетом Міністрів має керувати технічний менеджер, який не брав участі у виборах. І навпаки. Якщо в результаті політичних розкладів уряд очолить сильна фігура, то парламент має висунути сильну особу, здатну протистояти амбіціям і планам прем`єр-міністра» - вважає В.НЕБОЖЕНКО.

На його думку, такий простий механізм змусить виконавчу і законодавчу гілки влади домовлятися і дотримуватися лише тих інтересів, які співпадають, - національних інтересів України. «Інакше, тобто у разі деформації політичної системи або навіть монополії однієї з гілок влади, ми дуже швидко одержимо чергову політичну кризу, яка матиме більш тяжчі наслідки, ніж попередня», - припустив політолог.