Тимошенко закликала читати Шевченка, бо він актуальний

"Сьогодні, в 199-у річницю з дня народження Тараса Шевченка, скажу, можливо, крамольну для когось річ: поезія Шевченка не об’єднує, а роз’єднує Україну. На щастя, роз’єднує. Роз’єднує на «нас» та «них». На тих, хто вважає Тараса великим поетом волі та свободи, і тих, кому ці поняття та цінності чужі й незрозумілі. На тих, хто жертвувують своїм особистим заради великих ідеалів демократії та незалежності, й на тих, для кого все це примари та непотріб", - йдеться у листі Ю.Тимошенко, текст якого передано агентству УНІАН прес-службою партії "Батьківщина".

За словами Ю.Тимошенко, Т.Шевченко справді вододіл, який не дає об’єднатися непоєднуваному. "Бо нам, усій Україні, таке об’єднання не потрібне. Якщо в чисту джерельну воду додати багна, то вийде якась непридатна для життя каламуть. Тому хай вони окремо від нас плавають у своїй калюжі, насолоджуючись грязьовими ваннами корупції, тоталітаризму й невігластва, а ми будемо нести нашу місію очищення країни. Зокрема і завдяки Шевченку. Адже, на щастя, нас більше: нас мільйони, а їх жменька. Ми - народ і нація, а вони - усього лише «сім’я», - наголошує екс-прем’єр.

Ю.Тимошенко зазначає, що Т.Шевченко актуальний. "Відкрийте і читайте. Нічого не змінилося в нашій країні. «Німі на панщину ідуть». Ідуть, Тарасе, ідуть і сьогодні. Ну нехай не на панщину, а на проплачені мітинги з підтримки покращення, чи на вибори, щоб проголосувати за чергового поміщика, - суть така ж", - пише Ю.Тимошенко.

Відео дня

При цьому вона пояснює, що в часи Т.Шевченка були "Микола перший та Енгельгардт, сьогодні - Янукович і Пшонка". "Тоді - кріпацтво, заборона писати й малювати і в’язниця... Сьогодні - також в’язниця, також знущання й переслідування тих, кому ця країна дорога і небайдужа", - констатує Ю.Тимошенко.

Вона зазначає, що фахівці з літератури стверджують, що політичні переконання Т.Шевченка важко ідентифікувати, бо він насамперед поет, а не політик. «Я гадаю, це помилка, - вважає Ю.Тимошенко. - Бо такого великого політика, як Шевченко, ще не знала Україна. Тарас - це половина України. Він змушений був бути політиком, навіть не усвідомлюючи цього, бо така була його місія: захищати нашу землю, нашу націю, нашу історію і культуру».