Таку думку висловили експерти аналітичної групи Da Vinci AG у своєму дослідженні, присвяченому аналізу ефективності функціонування Митного союзу на сучасному етапі, текст якого має в своєму розпорядженні УНІАН.
Результати дослідження демонструють, що на сьогоднішній день будь-які спроби приєднання до Митного союзу нових членів супроводжуватимуться дискримінацією щодо їх економічних інтересів, тому вступ України дол. МС не гарантує припинення торгових конфліктів і блокади поставок українських товарів на митну територію країн – членів об'єднання.
На тему: Митний союз працює на руку наркобізнесу - експерти
«Україні не варто чекати припинення торгових конфліктів із Росією після вступу до МС. При неможливості конкурувати з провідними світовими виробниками на зовнішніх ринках єдиним сценарієм на ринку МС є укрупнення, поглинання і видавлення частини виробників. Так, в авіаційній галузі за такого сценарію ми чекаємо спроб банкрутства українських авіаційних підприємств. Аналогічний сценарій торкнеться автомобілебудування, харчової промисловості, аерокосмічної галузі та суднобудування», – говориться в огляді.
Також в огляді наводиться динаміка розвитку відносин у рамках Митного союзу за другий і третій квартали 2013 року на підставі офіційних даних статистики, а також аналізу заяв представників урядових і бізнес-кіл Республіки Казахстан, Російської Федерації та Республіки Білорусь. За оцінками групи, порівняно з підсумками подібного дослідження, проведеного в березні 2013 року, одержані результати продемонстрували поглиблення раніше позначених проблем і формування стійких негативних трендів. «Введення торгових санкцій стосовно економічних партнерів Москва робить для утаєння і вирівнювання негативних і кризових явищ у власній економіці та економіці МС, а також створення ілюзії ефективності роботи Митного союзу», – наголошується в огляді.
На тему: Експерт: вступ Вірменії до МС засвідчив, що Кремль так просто Україну не відпустить
На думку аналітиків, Росія вдається до зовнішніх і внутрішніх торгових воєн як способу захисту внутрішнього ринку, оскільки економіка РФ переживає важкі часи. «Результати звітності великих підприємств на території РФ свідчать про те, що з квітня падіння інвестицій становило більш як 5%. Це побічно свідчить і є випереджаючим індикатором переходу економіки РФ в рецесію», – наголошується в огляді.
Водночас, за оцінками аналітиків, така політика здатна забезпечити тимчасове промислове зростання, але може призвести до гальмування модернізації промисловості учасників МС. Згідно з результатами дослідження, в Митному союзі спостерігається падіння взаємної торгівлі між країнами-учасницями. Зокрема, за даними перших п'яти місяців цього року скорочення взаємної торгівлі в рамках МС становило 9,9% у річному вираженні, найбільше падіння спостерігається в торгових показниках Казахстану і Росії (на 15,8% і на 15,1% в травні 2013 року, відповідно).
Аналітики вважають, що створення МС поки що не позначилося на диверсифікації економіки країн-членів. «В експортних операціях, як і раніше, домінують сировинні і промислові товари. Ми вважаємо, що така тенденція буде збережена надалі», – наголошується в огляді. Експерти відзначають, що формат об'єднання не дозволяє забезпечити рівномірний розвиток всіх його учасників, оскільки вага Росії у взаємній торгівлі МС у 2012 році становила 65,1%, а за 5 місяців 2013 року – 62,2%.
«На сьогоднішній день сприятливий ефект від Митного союзу в плані активізації торгового обороту відчуває на собі лише Росія. Намічається тенденція до створення стійкої системи, де Білорусь, а більшою мірою Казахстан, займуть нішу сировинного придатка для економіки Росії», – говориться в огляді. Наприклад, у структурі взаємної торгівлі галузь машинобудування займає лише 19,2%, при цьому на частку РФ припадає 15,7% торгівлі товарами цієї групи, Казахстану – 8,9%, Білорусі – 31,3%. «Наша країна навряд чи може розраховувати на лібералізацію поставок енергоносіїв і відкриття доступу до середньоазіатських родовищ, оскільки Росія продовжить політику контролю і обмеження доступу до трубопроводів та інфраструктури, а зниження цін на енергоресурси не відбудеться», – говориться в огляді.
Сировинна орієнтація Митного союзу збільшує ризики для економік його членів. За підсумками першого півріччя 2013 року на енергоносії припадає найбільша частка, або 33,6% у взаємній торгівлі, при цьому в торгівлі Російської Федерації й Казахстану на їх частку припадає 44,3% і 40,3%, відповідно. «РФ прагне утримувати монополію на поставки енергоресурсів. Так, Білорусь досі не одержала казахської нафти в рамках Митного союзу, незважаючи на те, що сам Казахстан зацікавлений у таких поставках», – говориться в огляді. За оцінками групи, Москва зацікавлена у збереженні монополії на поставки енергоресурсів для ефективного наповнення бюджету РФ.
Серед інших негативних явищ аналітики відзначили високе зростання інфляції в результаті підвищення митних тарифів і вирівнювання цін всередині МС, збільшення обсягів контрабанди в результаті високої тінізації товаропотоків, посилення проблем із наркотрафіком на кордоні з азіатськими країнами.
Експерти дійшли висновку, що Росія хоче монополізувати зовнішню торгівлю з Євросоюзом на пострадянському просторі, тому формування зони вільної торгівлі України з ЄС стратегічно не вигідно Кремлю. «РФ побоюється самостійного зближення країн СНД з ЄС, має намір обмежувати такі процеси і самій виступити хабом для частини товарів із регіону до Європи», – говориться в огляді.
Як повідомляв УНІАН, Україна і Європейський Союз планують підписати Угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі в листопаді 2013 року.
Президент Російської Федерації Володимир Путін 22 серпня заявив, що Митному союзу у разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС доведеться вжити захисних заходів.
"Якщо наші сусіди (Україна) підуть на істотну лібералізацію митного режиму з Євросоюзом, то на ринок України неминуче хлинуть товари досить непогані за якістю і за ціною, але це призведе до того, що вони видавлюватимуть з власне українського ринку товари саме українського виробництва. Тоді країнам Митного союзу доведеться подумати про захисні заходи", – заявив Путін.
Він пояснив, що в такій ситуації буде важко зрозуміти маркування товарів, країну їх походження, що поставить російських виробників у "достатньо складне становище".
