Під час розробки законодавства про засади діяльності саморегулівних організацій мають бути передбачені інструменти, які забезпечать можливості  для ведення ними ефективного діалогу з центральними і місцевими органами влади.

Про це сказав голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко під час круглого столу "Законодавче регулювання діяльності саморегулівних організацій: сучасний стан та шляхи вдосконалення".

"Наш комітет чудово розуміє важливість діяльності саморегулівних організацій, необхідність належного законодавчого забезпечення такої діяльності та наявності ефективних правових інструментів для ефективного діалогу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування", - наголосив він.

В цьому зв’язку голова комітету запропонував провести низку зустрічей за участі народних депутатів і представників професійних саморегулівних організацій, в рамках яких були б опрацьовані фахові пропозиції до відповідного законодавства.

Зі свого боку, представники цих організацій, які також брали участь в круглому столі, висловили готовність до подальшого обговорення, зауваживши, що законопроект "Про саморегулювання господарської та професійної діяльності", не повною мірою відповідає їхньому баченню.

"Тому пропозиції наші - це розробка законопроекту про саморегулівні організації, проект цей має передбачити самостійність доступу до нашої професії, незалежність організації здійснення дисциплінарної процедури, утворення дисциплінарних комісій при саморегулівних організаціях і низку інших положень. Нажаль існуючий законопроект не в повній мірі вирішує завдання, які стоять перед ним. Він має бути більш глибоким та змістовним", - сказав голова Ради приватних виконавців Віталій Чепурний.

В свою чергу член Ради арбітражних керуючих Анатолій В’язовченко наголосив, що наразі нормативно-правова база, яка регулює роботу окремих самоврядних організацій залишає їх залежними від рішень орган виконавчої влади і не дозволяє повною мірою реалізувати свій потенціал.

"Арбітражні керуючі дуже хотіли би, щоб у нас була така сама саморегулівна організація, як і в адвокатів. Але щоб це реалізувати – потрібні роки боротьби", - наголосив він.

Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова підкреслила, що НААУ готова ділитися досвідом роботи з іншими професійними організаціями і долучатися до розробки відповідного законодавства.

"Є проблеми, які спільні для всіх самоврядних і саморегульованих організацій і які потрібно вирішувати. В Україні НААУ була першою професійною саморегулівною організацією, яка народилась у 2012 році на вимогу Ради Європи у зв’язку з прийнятою Резолюцією ПАРЄ. За 9 років нашого існування ми зробили величезні кроки в нашому розвитку і можемо поділитися цим позитивним досвідом з іншими професійними організаціями", - зазначила вона.