В Алтайському федеральному бункері президента РФ варили справжній Російський Борщ з борщівника, пирію і курника з мойвою. Спікер МЗС Марія Захарова з саркастичною посмішкою, повною презирства до хохлів, колупалася в паруючому туеску сокирою, з якого нещодавно готували посконно російську кашу з Тіною Канделакі. Над туеском піднімався старечий запах вовняних шкарпеток міністра Лаврова. У Лаврова мерзли ноги.

- А зараз додамо трішечки спецій, - урочисто оголосила Марія і додала спецій. Запах шкарпеток Лаврова посилився. - Ммм, смачно і крапка! Спробуйте борщику, Владім Владіміч.

Вразливий Медведєв забулькав і вискочив в сусідню кімнату, звідки в наступну мить пролунав такий звук, як ніби заступник голови Радбезу засунув голову в помийне відро, застряг і висловив там всю свою ненависть до підступів Заходу, в першу чергу НАТО.

Ненависті в Медведєві накопичилося багато.

- А між тим, чогось не вистачає, - задумливо сказав Путін, відсьорбнувши з туеска. - Давайте кинемо туди хлопчика для бульйону, реп'яхів і ложноножку. Я візьму з собою все це на саміт Великої двадцятки, і всі відразу зрозуміють, що хохли зі своїм ЮНЕСКО ніколи не вміли готувати споконвічний Російський Борщ.

- Ні в якому разі, - рішуче сказав Лавров. - Вас там уб'ють, ви ж знаєте, НАТО не зупиниться ні перед чим, адже навіть тут... До речі, де мої шкарпетки?

Путін тривожно виглянув у перископ. На поверхні навколо бункера в клубах димової завіси їздили спеціальні сухопутні баржі з дзеркалами для відображення лазерних променів НАТО, по яких українські націоналістичні бойовики наводили свої "Хімарси", обстрілюючи дітей Донбасу і лисих російських старичків. Десь вдалині догорав військовий склад, що здетонував від ракети "Панцира", помилково випущеної по ракеті іншого "Панцира". На порозі лабораторії для здачі обов'язкових аналізів перед відвідуванням Верховного бункера знову послизнувся і впав патріарх Кирило. Дзеркальна баржа переїхала йому ноги. Життя йшло своєю чергою.

- Ось всі говорять, що я нібито намагався покінчити життя самогубством внаслідок власної нікчемності, - невимушено сказав Медведєв, повертаючись з блювальної кімнати, - так це неправда, тому що я не зміг потрапити собі в голову, і...

- А ну стояти! - гаркнув Путін. - Ти аналіз на глисти здав?

- А навіщо? - остовпів Медведєв на порозі. - Я ж зараз на хвилиночку тільки виходив.

- У цю кімнату входять тільки після аналізу на глисти, - зловтішно нагадав йому Шойгу. - Я ось сьогодні, наприклад, вже три рази здавав.

- Так і я три рази здавав, і все на відмінно! - обурився Медведєв. - А деякі, між іншим, досі ягелем підтираються.

- А деякі мишей їдять, - буркнув Шойгу.

Захарова, як раз крадькома підносила до рота мишу, здригнулася і поспішно кинула її в Російський Борщ. Сакральне блюдо російського народу стало ще смачніше.

- Гаразд, Дмитро Анатолійович, раз ви такий у нас відмінник, не турбуйтеся, а то ще застрелитеся, - несподівано зглянувся Путін. - Дозволяю обмежитися точковим мазком, тільки так, щоб я бачив, а то знаю я вас, шельмецов.

- Дозвольте провести аналіз? - раптово пожвавився філософ Дугін, що мовчав досі. - У мене якраз з собою спеціальний вантуз. У нинішні важкі часи, коли хохли оволоділи древнім місцем сили на острові Зміїний, спалили храм Аполлона і тепер керують світовою історією, насилаючи на Русь натовп гомосексуалізуючих мулатів, обов'язок кожного православного схимника...

- Давай починай вже, - скривившись, сказав Путін. - Дмитре Анатолійовичу, попрошу вас негайно зняти штани.

Медведєв з небажанням зняв штани, і Дугін взяв у нього глибокий, сильний мазок.

- Ааа! - закричав Медведєв.

- А ви як хотіли? - прогудів у відповідь Дугін, роблячи серію мазків. - А якби на моєму місці були мулати НАТО?.. Не помиліться, Дмитре Анатолійовичу, Велика Росія веде смертельну сутичку із Заходом, але яка ціна, якщо програємо?

- Ааа! - знову закричав Медведєв. - І яка ж вона, ааа?!

- Це означатиме, - пояснив Дугін, не припиняючи орудувати вантузом в надрах Медведєва, - що солдати НАТО, більшість з яких мулати, ходять від будинку до будинку по всій Росії, анально гвалтуючи всіх і кожного за наказом своїх господарів!.. Гаразд, давай тепер ти у мене теж аналізи візьми, а то хіба мало що.

- Це не обов'язково, професоре, - махнув рукою Путін.

- Ні вже, обов'язково! - гаряче сказав Дугін, всучуючи Медведєву вантуз. - Давай, противний, покажи мені, як сильно ти ненавидиш НАТО.

- Я не противний! - зі сльозами образи заволав Медведєв і показав Дугіну, як сильно він ненавидить НАТО.

- Хлопчики, коли закінчите, вантуз не викидайте, - промуркотіла Захарова.

- У Російський Борщ кинеш? - здогадався Лавров. Він уже зрозумів, куди поділися його шкарпетки.

- Ну так, а куди ж ще, - сказала Захарова. - Який же російський Борщ без вантуза, це ж головний інгредієнт.

- А ось і ні, - загадково сказав Лавров. - Головний інгредієнт будь-якого істинно російського варива - ось.

З цими словами він дістав з портфеля великий ритуальний горщик, на якому була зображена свастика.

- У Монголії сп#здив, - гордо сказав міністр, - з юрти місцевого президента Хурелсуха. Як тільки побачив, відразу зрозумів - ця краса повинна бути нашою! Ось в чому ми свій Російський Борщ будемо варити.

- Свастика?! - радісно підскочив Шойгу. - Віддай. Я цей горщик до себе у військовий Храм заберу.

- Хрін тобі, - схвильовано сказав Путін і, ніжно обнявши горщик двома руками, приклався до свастики, як до святих мощей, тільки сильніше. - Моя принадність!

- Хто володіє свастикою, той володіє світовою історією! - проголосив Дугін, урочисто натягуючи штани. - Амінь, тобто хайль Пу...

Високо вгорі щось бабахнуло. Путін поспішно припав до перископа і побачив, що українські нацисти підірвали "Хімарсом" його лабораторію. З боку руїн з паруючим задом біг відомий проффесор Віктор Янукович, за яким гнався лаборант, що відчайдушно розмахував руками. Підбігши до патріарха Кирила, який валявся на землі, Янукович зірвав з нього шапку-кукіль, сховав за пазуху і з радісною посмішкою увірвався в бункер.

- Владім Владімич, дорогий, а що я вам приніс, ви зараз просто помрете! - вигукнув Янукович, вбігаючи в кімнату і з розгону кидаючись Путіну на шию. - Справжня шапка з хрестом, бля буду!

- Владім Владімич, обережно! - закричав лаборант, що вбіг слідом за ним. - Аналізи показали, що у цього відвідувача дуже небезпечні глисти!

У бункері почався переполох, що посилюється слинявими поцілунками, якими Янукович обсипав кожного. Він дуже скучив.

...Не звертаючи уваги на суєту, яка панувала навколо, Марія Захарова твердою рукою перелила вміст туеска в горщик зі свастикою.

Російський Борщ був готовий.

Василь Рибніков