Науковці виявили сліди цивілізації, яка процвітала на півночі Європи в один період із біблійними подіями. Ця знахідка перевертає уявлення про розмах і багатство тогочасних мешканців Скандинавії, пише видання Fox News, посилаючись на офіційну заяву Музею Центральної Ютландії.
Археологічний куратор Мартін Вінтер Олесен зазначає, що Хедегорд був ідентифікований як найбільше поселення Данії з часів "приблизно з народження Христа".
На сайті музею акцентують, що саме тут розташоване "найбільше і найбагатше поховання Скандинавії", де нещодавно група металошукачів знайшла 631 артефакт, включно зі срібними монетами та 1800-річним римським золотим намистом.
Головною ж зіркою розкопок став язичницький храм - біла вежа з колонами, що височіла над укріпленим містом.
Олесен наголошує, що "споруда, ймовірно, виглядала як висока, майже квадратна, вежоподібна будівля з зовнішньою колонадою", де "камін домінував у внутрішньому просторі". Стіни були пофарбовані в білий колір, а сама будівля функціонувала десятиліття.
Особливий інтерес викликає те, як це суспільство зникло. Дослідники розповідають, що "храм був ретельно очищений перед навмисним спаленням", проте вогонь не знищив усе: під попелом знайшли "дві виняткові скляні намистини – ймовірно, вироблені на Близького Сходу або в Єгипті".
За словами куратора розкопок, це місце мало "широкі зовнішні зв’язки", поєднуючи кельтську відвагу з римським престижем.
Хедегорд був не просто селом, а стратегічним монстром, який контролював найважливішу дорогу через Ютландію.
Знахідка є "раннім і неперевершеним проявом військової, економічної та релігійної сили", хоча "християнство не досягло Скандинавії майже через 1000 років".
Тепер вчені намагаються зрозуміти, чому цей могутній центр, де панувала еліта зі зброєю та золотом, проіснував лише три покоління і зник.
Розкопки стародавніх воїнів
Раніше УНІАН писав про сенсаційні археологічні відкриття у Франції, які кидають виклик уявленням про життя кельтів минулої доби. Цього разу біля Діжона дослідники натрапили на справді дивовижні могили: понад десяток чоловіків поховані сидячи в ямах, обличчям на захід, з руками вздовж тіла – позиція, яку важко пояснити звичними ритуалами. Ці люди, ймовірно, були воїнами стародавніх галлів, що жили близько 2 400 років тому.
