У далекій Сонячній системі астрономи знайшли докази можливих планет-близнюків на одній орбіті. Для цього вони використовували великий міліметровий радіотелескоп (ALMA).
Дослідники виявили хмару уламків на тому ж орбітальному шляху, що і екзопланета, навколо зірки приблизно за 400 світлових років. Це змусило їх запідозрити, що це можуть бути залишки планети або планета, яка ще не сформувалася, пише Newsweek із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Astronomy and Astrophysics.
Об'єкти, що знаходяться на тій же орбіті, що й планета, відомі як троянці. У нашій Сонячній системі є тисячі таких об'єктів, багато з яких є астероїдами, що поділяють орбіту Юпітера, але досі жоден із них не був виявлений за межами нашої Сонячної системи.
"Ми вперше знайшли переконливі докази утворення троянців в іншій планетарній системі. Зокрема, використовуючи дані телескопа Atacama Large Millimeter Array (ALMA), ми виявили хмару уламків, що поділяють ту ж орбіту з гігантською планетою PDS 70B, що формується. Ця хмара пилу може утворити в майбутньому або вже містити молодий екзотроян", - сказали співавтори дослідження Ольга Бальсалобре-Руза та Іциар Де Грегоріо-Монсальво.
Астрономи зробили це відкриття в системі PDS 70, що розташована за 370 світлових років від нас, в якій знаходяться дві великі планети, схожі на Юпітер, котрі називаються PDS 70B і PDS 70c. Вони виявили хмару уламків у точці на орбіті PDS 70B, де очікується існування троянців, що називається зоною Лагранжа.
"Екзотрояни - це тіла, які можуть утворюватися природним чином всередині пилових хмар, що потрапили в так звані зони Лагранжа, де об'єднане гравітаційне тяжіння зірки і планети може затримувати матеріал... Ці об'єкти дуже цікаві, оскільки є "викопними" процесів формування планет, потенційно населеними світами і можуть втручатися у формування великих супутників", - кажуть автори.
Вважається, що маса хмари вдвічі перевищує масу земного Місяця, і вона знаходиться приблизно в 14 разів далі від PDS 70B, ніж Сонце від Землі. Хоча це відкриття не є остаточним трояном, це найближче свідчення астрономів на даний момент.
"Ми вперше шукаємо їх поблизу молодих планет (єдині підтверджені молоді планети знаходяться в цій системі, PDS 70B і c), де в даний час можуть формуватися їхні троянці. Ми знайшли докази скупчення пилу масою до двох мас нашого місяця в очікуваному місці, тобто всередині орбіти планети PDS 70B і в лагранжевій області L5, де очікується формування троянців", - сказали дослідники.
Троянці в Сонячній системі
У нашій власній Сонячній системі троянців можна знайти не тільки на орбіті Юпітера, але й на орбітах Марса, Урана, Нептуна і навіть Землі.
"У Сонячній системі дуже поширені троянські астероїди. У Землі (на даний момент виявлено два з них), Марса, Юпітера, Урана і Нептуна є коорбітальні супутники. Юпітер - це планета з переважною більшістю троянців, понад 12 тисяч з яких розподілені в L4 і L5. Однак усі вони дуже малі в порівнянні з тим, що ми шукаємо. Найбільший в Сонячній системі, Гектор, має розмір всього 220 км", - кажуть Бальсалобре-Руза і Де Грегоріо-Монсальво.
У нашій Сонячній системі немає троянців такого розміру, як ця екзопланета в системі PDS 70. Потрібні додаткові дослідження, щоб з'ясувати, чи справді ця хмара є троянцем і чи є вона результатом протопланети чи її залишків.
"На жаль, у нас немає можливості побачити такий рівень деталізації в наших спостереженнях, і єдине, що ми можемо сказати, це те, що є скупчення пилу, яке може бути будівельним блоком майбутньої нової планети або залишком вже сформованої коорбітальної планети", - сказали дослідники.
Вченим доведеться почекати до 2026 року, щоб підтвердити, що їхня знахідка дійсно є троянцем. Вони використовують ALMA, щоб побачити, чи планета PDS 70B і хмара сміття рухаються по одному орбітальному шляху.
Інші новини про космос
Як повідомляв УНІАН, раніше дослідники виявили найвіддаленішу активну надмасивну чорну діру на сьогоднішній день за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST). Вчені також спостерігали ще дві менші чорні діри.
Також вчені виявили надгарячу екзопланету, що чимось нагадує Нептун, з хмарами з парів металу, що робить її найблискучішою з усіх відомих науці планет. Астрономи відзначили, що ця планета приблизно в 4,7 рази більше землі, а рік на ній триває всього 19 годин.
