Римська імперія часто асоціюється з прогресом, урбанізацією та культурними змінами, але нове наукове дослідження розкриває темний бік того, як Рим приносив "прогрес" на землі варварів. Аналізуючи сотні скелетів з часів залізної доби та римського періоду, вчені виявили, що римське панування на півдні Британії призвело до значного погіршення здоров'я місцевого населення, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity.
Римська окупація Британії тривала з 43 до 410 рр. н.е. За цей час регіон зазнав радикальних змін: прийшла урбанізація, а з нею нові хвороби, перенаселення та соціальна нерівність. Авторка дослідження, Ребекка Пітт з Університету Рідінга (Велика Британія), зазначає, що населення римської Британії було менш здоровим, ніж у попередню "варварську" добу.
Свої висновки дослідниця засновує на вивченні 646 скелетів з південної та центральної Англії, датованих періодом від IV століття до н.е. до IV століття н.е. Вчені аналізували маркери стресу на кістках і зубах: дефекти емалі, метаболічні захворювання (наприклад, рахіт, дефіцит вітамінів C і D), інфекції (туберкульоз, остеомієліт), крибру орбіталія (ознака анемії) та уповільнення росту.
Результати показали, що за римського панування здоров'я населення у міських районах було значно гіршим, ніж у сільських, та й загалом, ніж у попередню доримську добу. Серед дітей у доримську добу патології виявлено у 26% скелетів, у сільських районах римської доби – 41%, у міських – аж 61,5%. Серед дорослих жінок патології сягали 81,1% в міських районах (проти 62,1% в доримську добу).
Авторка дослідження пояснює ці зміни тим, що міста римської доби були щільно заселені, але їм бракувало сучасного підходу до санітарії. Крім того, в урбанізованих центрах більше людей страждали від бідності, тоді як сільські громади зберігали дієту з вищим вмістом білка.
Інші цікаві публікації про історію Риму
Як писав УНІАН, у Давньому Римі існували жінки-гладіаторки, хоча доказів цього збереглося небагато. Більшість з них, за оцінкою дослідників, ймовірно були рабинями — військовополоненими, боржницями або покараними за злочини. Однак існували й винятки: окремі жінки з аристократії також виходили на арену задля слави.
Відбір гладіаторок часто ґрунтувався не на силі, а на зовнішності, оскільки бої були радше видовищем для імператора та еліти, ніж реальними смертельними поєдинками. Саме тому жіночі бої вважалися дорогим і рідкісним видовищем.
