Дивні символи, вирізьблені на пластині з бивня мамонта, знайденій у печері на південному заході Німеччини, можуть бути найранішою відомою формою протописемності, пише The Independent. Зазначається, що понад 40 тисяч років тому люди вже наносили знаки на інструменти та скульптури - це були повторювані лінії, насічки, крапки й хрести. Втім, тривалий час залишалося незрозумілим, скільки саме інформації передавали ці символи.
Раніше археологи знаходили подібні артефакти з бивня мамонта у печерах регіону Швабський Юра. Зокрема, фігурка мамонта з печері Фогельхерд у долині Лоне містила ряди ретельно вирізьблених хрестів і крапок. Інша знахідка - пластина з бивня мамонта з печери в долині Ах - зображує гібридну істоту лева-людини, прикрашену рядами крапок і насічок.
"Нове математичне дослідження показало, що ці символи могли містити приблизно стільки ж інформації, скільки й одні з найдавніших письмових систем, що з’явилися значно пізніше", - пише видання.
Зокрема, вчені встановили, що насічки на одному з артефактів розташовані на рівних відстанях уздовж руки зображеної фігури - і це, ймовірно, було зроблено навмисно.
"Наше дослідження допомагає виявити унікальні статистичні властивості - або своєрідний статистичний "відбиток" - цих знакових систем, які є ранніми попередниками письма", - пояснив археолог Крістіан Бенц, один із авторів роботи, опублікованої в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
За словами іншої співавторки, Еви Дуткевич із Саарландського університету, ці артефакти належать до періоду, коли Homo sapiens залишили Африку, оселилися в Європі та співіснували з неандертальцями.
Як зазначають автори, у межах дослідження проаналізовано понад 3 тисячі геометричних символів на приблизно 260 предметах кам’яної доби. Вчені вивчали частоту повторів, вимірювані характеристики знаків і намагалися розшифрувати їхнє значення.
Дослідники підкреслюють: ці послідовності не є прямими попередниками сучасних систем письма, які передають усну мову та мають високу щільність інформації. На давніх предметах символи часто повторюються - наприклад, "хрест, хрест, хрест, лінія, лінія, лінія". Така структура не характерна для усного мовлення.
Водночас рівень інформаційної щільності - тобто частота повторення окремих знаків - виявився подібним до клинописних табличок перших цивілізацій Месопотамії, які з’явилися приблизно на 40 тисяч років пізніше.
На думку археологів, ця рання система символів могла допомагати мисливцям-збирачам координувати дії в групах і підвищувати шанси на виживання. Бенц зазначив:
"Ми припускали, що ранній протоклинопис буде більше схожий на сучасні системи письма через відносну близькість у часі. Але що більше ми його вивчали, то очевиднішою ставала його схожість із набагато давнішими палеолітичними знаковими послідовностями".
Близько 5 тисяч років тому, додають науковці, відбувся різкий перехід до нової системи, яка вже безпосередньо відображала усну мову й мала принципово інші статистичні характеристики.
Новини науки
Нагадаємо, 250 мільйонів років тому посушливі рівнини регіону Кімберлі у Західній Австралії були мілководною затокою - домівкою для одних із найдавніших "морських чудовиськ" планети. Згідно з результати дослідження, палеонтологи зі Шведський музей природознавства знайшли докази існування давніх "морських саламандр", які активно поширювалися світом. Ці морські амфібії формували напрочуд різноманітні спільноти та підтримували міжконтинентальні зв’язки вже через два мільйони років після наймасштабнішого масового вимирання в історії Землі.
