Навіть якби ви теоретично вирушили в найтемнішу пустелю на Землі, дочекалися заходу сонця і вдивилися в нічне небо, ви не змогли б побачити кожну зірку, яку можна побачити. Їх була б незліченна безліч, розкиданих по Всесвіту, прихованих не тільки відстанню, а й можливостями наших очей, адже люди можуть бачити лише крихітну частину електромагнітного спектра - "область видимого світла".
Вчені представили п'ять нових зображень далекого космосу, знятих на різних довжинах хвиль, невидимих людині. Це приголомшлива колекція візуальних ефектів, які розкривають абсолютно нові захоплюючі куточки космосу. Кожен знімок побудований на основі даних, зібраних за допомогою потужних телескопів, у тому числі рентгенівської обсерваторії НАСА "Чандра", нині відставного космічного телескопа "Спітцер", знакового космічного телескопа Джеймса Вебба.
По суті, ці інструменти здатні захоплювати потоки невидимого світлового випромінювання, що надходить із віддалених областей космосу, таким чином, що вчені можуть взяти цю інформацію, накласти її за потреби та перетворити на зображення, якими ми можемо захоплюватися.
Перше зображення називається "Галактичний центр". Розташований він приблизно в 26 тисячах світлових роках від Землі і є буквально центром галактики Чумацький шлях, в якій ми живемо. Він містить надмасивну чорну діру, перегріті хмари газу, нейтронні зірки та інші дивні речі.
Причина, по якій він виглядає якимось опуклим, а не вихровим полягає в тому, що ми дивимося на нього зсередини галактики. Ця внутрішня перспектива насправді є однією з причин, чому вчені обрали M87*, чорну діру в одній з наших сусідніх галактик, як об'єкт першого зображення чорної діри людства замість Sgr a*, тієї, що знаходиться в центрі Чумацького Шляху. Простіше було оглянути центр галактики, яку ми можемо бачити панорамно.
Вчені показали наднову Кеплера, яка є залишками білого карлика, який вибухнув після термоядерного вибуху.
Білі карлики - це вмираючі ядра зірок, які колись процвітали і сяяли так само, як наше Сонце, яке теж колись стане білим карликом.
На цьому зображенні видно "потужну вибухову хвилю, яка прорвалася через космос після вибуху" і уламки зруйнованої зірки.
На ще одному знімку дослідники показали галактику ESO 137-001, яка рухається в космосі зі швидкістю 2,4 мільйона кілометрів на годину, залишаючи за собою два хвоста, що складаються з перегрітого газу.
На ще одному знімку показали спіральну галактику NGC 1365. Ця сфера містить надмасивну чорну діру, в яку надходить постійний потік матерії.
На останньому знімку видно наслідки колапсу зірки - це Вела Пульсар, виявлена зондом рентгенівської поляриметрії НАСА (IXPE), телескопами "Чандра" та "Хаббл".
Вивчення космосу - останні новини
Вчені підрахували кількість матерії у Всесвіті. З'ясувався, що вся матерія, і звичайна, і темна, займає лише третину маси Всесвіту.
Кроме того, исследователи узнали, почему внешняя атмосфера Солнца в тысячи раз горячее поверхности.
Также астрономы обнаружили экзопланету, на которой может быть жидкая вода и жизнь.
