В Організації Об'єднаних Націй закликають українську владу забезпечити ефективне, незалежне і неупереджене розслідування вбивств під час протестів на Майдані у 2013-2014 роках.
Як зазначається в інформаційній довідці Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка є у розпорядженні УНІАН, через п’ять років після протестів на Майдані досягнуто лише обмеженого прогресу в розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб (84 протестувальників, 13 співробітників правоохоронних органів і чоловіка, який був посеред подій, проте не брав участі в протестах).
Зокрема, станом на сьогодні визнано винними лише трьох осіб, які брали участь у подіях, що призвели до загибелі двох протестувальників. Тривають кримінальні провадження щодо ще 12 ймовірних винуватців, в тому числі щодо співробітників міліції та Служби безпеки України.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер висловлює занепокоєння тим, що розслідування вбивств 17 протестувальників і 13 співробітників правоохоронних органів не привело до встановлення конкретних виконавців. «Індивідуальна відповідальність вкрай важлива, коли ми говоримо про справедливість. Сім'ї всіх жертв, чи то протестувальників, чи то співробітників правоохоронних органів, мають право на правду. Вони мають право знати, хто вбив їхніх рідних і близьких, і вони мають право побачити, як винуватці будуть притягнуті до відповідальності за ці злочини», – зазначила вона.
В ООН окреслили обставини, що перешкоджають ефективному розслідуванню та притягненню винних до відповідальності: по-перше, під час протестів співробітники міліції не мали на формі розпізнавальних знаків, що ускладнює їх ідентифікацію. По-друге, деякі старші офіцери міліції, підозрювані у скоєнні злочинів проти протестувальників на Майдані, зберегли свої посади після тих подій, через що їхні підлеглі неохоче свідчать про причетність міліції до вищезгаданих убивств. По-третє, судові експертизи проводяться із надмірними затримками, що частково пояснюється недостатнім фінансуванням і великим робочим навантаженням експертних установ через збройний конфлікт на сході України. По-четверте, багато ймовірних винуватців втекли до Російської Федерації й, таким чином, є недосяжними для українського правосуддя.
«Незважаючи на ці виклики, є практичні кроки, які уряд України міг би зробити. Наша головна рекомендація – забезпечити ефективне, незалежне і неупереджене розслідування вбивств, скоєних під час протестів на Майдані. Необхідно забезпечити ефективну роботу установ судових експертиз і уникнути зайвих затримок у судових провадженнях», - наголосила Фрейзер.
Також в ООН закликають міжнародну спільноту належним чином розглядати запити на екстрадицію всіх підозрюваних, які переховуються від слідства у кримінальних справах, пов’язаних з вбивствами, скоєних під час протестів на Майдані, та надати Україні підтримку в її зусиллях щодо проведення ефективного і незалежного розслідування.
Довідка УНІАН. Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів.
Зокрема, Кабінет міністрів 21 листопада 2013 року прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.
Після побиття бійцями «Беркута» у ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності у Києві на вулиці українських міст вийшли сотні тисяч людей.
Акції протесту, які тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше - Революція Гідності.
У лютому 2014 року під час зіткнень протестувальників з силовиками у центрі Києва загинули понад 100 осіб, сотні були поранені, найбільше - 20 лютого. За даними Генпрокуратури, загалом під час Євромайдану постраждали 2,5 тис. осіб.
