Постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич окреслив три основні напрями роботи в питанні деокупації півострова: розробка потрібних для кримчан законопроектів, інформаційна політика і підтримка зв’язків з населенням тимчасово окупованого півострова та захист прав кримчан.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Кориневич повідомив на брифінгу в Києві.
Читайте такожРосійський "суд" засудив 6 фігурантів "справи Хізб ут-Тахрір" до багаторічних термінів
На запитання, які три основні цілі поставило для себе Представництво президента в Криму на 2020 рік в питанні деокупації півострова, Кориневич відповів: «Якщо ми говоримо про наші стратегічні цілі, то, перш за все, я б визначив напрям законодавчої роботи. Це те, що є нашим повноваженням за законом України про представництво і за відповідним указом президента. Тобто, ми справді намагатимемося стати тим органом, який розробляє потрібні для Криму та кримчан законопроекти. Вже є певні напрацювання. Ми сподіватимемося це поширити».
Як наголосив Кориневич, Представництво президента в Криму працюватиме над розробкою законопроектів, які стосуються захисту прав кримчан та уникнення так званих дискримінаційних положень щодо них. «Ми вже беремо участь в декількох робочих групах з цього питання… Це є першим нашим пріоритетом», - сказав він.
За словами Кориневича, другим пріоритетом є інформаційна політика і «зв’язки з громадянами, які проживають на тимчасово окупованій території». «Це важливо - піднімати тему Криму як у наших національних ЗМІ, так і впливати та бути доступними на тимчасово окупованій території», - наголосив він.
«Ми розуміємо, що громадяни старшого віку пам’ятають Україну, знають Україну і мають зв’язок з Україною. Вже йде шостий рік окупації, і в Криму вже є діти, які можуть не знати, що таке Україна та материнська держава. Тому створення культурних, освітніх ініціатив для кримчан та інформаційна складова і зв’язки з громадянами можемо визначити як другий пріоритет», - сказав Кориневич.
Третім пріоритетом він назвав питання захисту прав кримчан, захисту прав людини. «Це може бути як сприяння в отриманні паспорта чи тимчасово житла та інших питань», - резюмував він.
Довідка УНІАН. Росія окупувала український Крим, ввівши на територію півострова військових і організувавши в березні 2014 року псевдореферендум про його самовизначення. Самопроголошена кримська влада заявила, що 96,77% жителів півострова висловилися за приєднання Криму до РФ.
18 березня 2014 року в Кремлі було підписано так званий «договір» про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.
Країни Заходу не визнали анексію Криму і запровадили санкції проти Росії.
Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року.
