Однак цього не було зроблено в перші дні після трагічних подій в Одесі, і завдяки чому головному підозрюваному у заворушеннях вдалося втекти. Про це йдеться у звіті Міжнародної дорадчої групи (МДГ) Ради Європи про розслідування трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі, який сьогодні на брифінгу в Києві представив Ніколас Братца.
Читайте такожУ Раді Європи вважають, що Україна неефективно розслідувала події 2 травня в Одесі
МДГ зазначає, що "слідчим органам знадобилося два тижні для отримання судового дозволу на затримання Фучеджи, через що стала можливою його втеча з України".
Міжнародна дорадча група бере до уваги пояснення Генеральної прокуратури України (ГПУ), що досудове розслідування спочатку проводилося слідчими прокуратури Одеської області, і що справа була передана до ГПУ лише 7 травня 2014 року, коли Дмитро Фучеджи вже втік з країни. Однак у зв’язку з цим МДГ нагадує, що оцінка ефективності розслідування проводиться в цілому, і той факт, що на початку відповідав інший слідчий орган, не виправдовує відсутність ретельності. Крім того, як зазначається, ГПУ не переконала МДГ в тому, що одразу після подій 2 травня слідчим бракувало достатньої кількості доказів задля обрання запобіжного заходу щодо заступника начальника ГУ МВС в Одеській області.
Безперечним є той факт, сказано в звіті, що в той день Фучеджи відповідав за охорону громадського порядку в Одесі. Враховуючи те, що правоохоронні органи не відреагували на масові заворушення належним чином, а також тяжкі наслідки цих заворушень – обидва факти, які були відомі слідчим органам того же дня або дещо згодом, дії Дмитра Фучеджи повинні були стати предметом негайного розслідування.
На думку МДГ, існувало достатньо підстав для підозри, щоб застосувати до Дмитра Фучеджи той чи інший запобіжний захід. МДГ невідомі будь-які спроби зробити це в перші дні після 2 травня 2014 року, і за відсутності запобіжного заходу заступнику начальника обласного главку міліції вдалося втекти. Це в свою чергу стало причиною того, що розслідування щодо нього призупинено. Той факт, що зник головний підозрюваний, беззаперечно вплинув негативним чином на ефективність розслідування.
Крім цього у звіті МДГ зазначається, що слідчі органи не вжили достатніх та своєчасних заходів для збереження доказів щодо масових заворушень в Одесі.
МДГ вважає, що "існували недоліки в ефективності розслідування масових заворушень і пожежі в Будинку профспілок 2 травня 2014 року".
Насамперед МДГ зазначає, що "слідчі органи не вжили достатніх та своєчасних заходів щодо збереження доказів, що є основною вимогою ефективного розслідування. Зокрема, незважаючи на те, що Будинок профспілок було оглянуто слідчими органами одразу після того, як пожежу було ліквідовано, вже 4 травня будівлю було відкрито для широкого загалу, і лише 20 травня на неї було накладено арешт, тобто майже через три тижні після подій". МДГ вважає, що "через це існує істотний ризик того, що певні докази були прибрані з будівлі або ж, навпаки, занесені туди".
