Віктор Жердицький, відомий банкір, який повернувся з німецької буцегарні, розшукує своїх Пікассо і Фаберже.
Жердицький стверджує, що колишня картинна галерея Градобанку (950 картин) оцінюється в сім мільйонів доларів. Жердицький розповів, що коли у банку почалися проблеми, до них почали приходити кредитори з судовими рішеннями на кшталт «в рахунок погашення - передати картину Жуковського або Малевича». Аби запобігти розкраданню галереї під час ліквідації Градобанка, акціонери банку, під чисто символічний кредит у п`ять мільйонів гривень, заклали у Національному банку галерею яка коштує в шість-сім разів дорожче. Жердицький говорить, що це було зроблено спеціально. Три роки тому в Нацбанку пройшла інвентаризація - всі картини на місці.
Ще одна частина галереї - сімдесят дві картини рішенням Верховної Ради минулого скликання були передані Національному художньому музею. За словами Жердицького, це була абсолютно бандитська акція. Ці картини зберігалися у банку «Велес» (в минулому одна зі структур Жердицького. - Авт.), і в момент передачі з «Велеса» двадцять картин загальною вартістю більш ніж півтора мільйона доларів пропали. Саме їх вирішив розшукати Віктор Жердицький.
Тетяна Монтян, адвокат Віктора Жердицького у справі зниклих картин говорить: “Все, що відбувається, відповідає нашій традиції мародерства. Людину кинули за грати, в чужу країну, власність розтягнули всі, хто міг, сподіваючись, що людина ніколи не повернеться, процедура ліквідації тягтиметься вічно”.
“Ми оскаржимо рішення Верховної Ради, - додала адвокат, - яка абсолютною більшістю голосів приймає закон про те, щоб вважати картини Градобанку держвласністю. І це незважаючи на те, що картини входять до ліквідаційної маси, яка не може бути відчужена до завершення процедури санації або ліквідації. Нікого це не цікавить. Ми вже звернулися до Європейського Союзу і широко сповіщатимемо громадськість, що мародерство у нас стало державною політикою”.
Інтерв’ю Віктора Жердицького УНІАН читайте тут
