Більшість молодих людей у трудовій сфері ставлять великі доходи вище за перспективи кар`єрного росту.
Про це свідчать результати річної програми міжнародних соціологічних досліджень Інституту Горшеніна «Студенти – образ майбутнього», передані агентству УНІАН.
Переважна більшість молодих людей вважають високий заробіток основною цінністю в трудовій сфері (Росія – 77,7%, Україна – 73,7%, Польща – 66,4%, Казахстан – 57,5%).
На другому місці за ступенем важливості в українців, росіян і казахів – перспективи кар`єрного росту (52,5%, 51,5% і 46,4% відповідно). Для польських студентів важливіша творча самореалізація – 46,6%, а ось кар`єра тут – на третьому місці – 40,2%. В Україні третю позицію займає творча самореалізація – 44%, у Казахстані – робота за фахом – 43,2%, а у Росії – дружний колектив – 34,1%.
Коментуючи результати дослідження, шахіст, наймолодший гросмейстер у світі, чемпіон світу із шахів за версією ФІДЕ Руслан ПОНОМАРЬОВ вважає, що трудовій діяльності сприяє поєднання роботи й навчання.
«Можливо, трохи менше часу приділяєш навчанню через це, але якщо робота пов`язана зі сферою, яку вивчаєш, – там уже відразу й практикуєшся. Мені здається, це дуже добре: стипендії не високі, а так і підробляєш, і трохи простіше навчатися. А коли й навчаєшся, й практикуєшся – з`являються контакти, легше потім влаштуватися на роботу. Мені складно сформулювати, що таке успіх, але мені здається, незалежно від того, яка сфера діяльності, на це треба витрачати час і докладати зусиль. Успіх – це у справі, якою займаєшся, досягати поставлених результатів. Напевно, це й є професійний успіх, тому що образливо, коли витрачаєш багато часу й сил, а нічого не виходить. Ось для цього дуже важливо визначитися, в якій сфері діяльності більше маєш здібностей, і де тобі найкраще вдасться себе реалізувати» - впевнений шахіст.
Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року по березень 2011 року.
Всього за випадковою вибіркою було опитано 5 тисяч 155 студентів у 22 вищих навчальних закладах чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану.
У повному обсязі це дослідження можна знайти на офіційному сайті Інституту Горшеніна.
