Верховна Рада України у другому читанні та в цілому ухвалила Закон «Про вищу освіту» (№1187-2).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 276 народних депутатів із 337 зареєстрованих у сесійній залі.
Представляючи законопроект, народний депутат від "Батьківщини", голова Комітету ВР з питань науки та освіти Лілія Гриневич нагадала, що спроби ухвалити цей документ тривали 5 років. До його тексту надійшло близько тисячі пропозицій від громадськості.
Читайте такожПорошенко підписав закон щодо організації інклюзивного навчання
"Між першим і другим читанням ми отримали 959 поправок", - сказала вона і додала, що документ став ще більш системним.
За словами Гриневич, законопроект допоможе Україні у входженні до європейського освітнього простору.
Гриневич зауважила, що законом встановлюється, що власні надходження державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ, отриманих від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виборничою дільністю, благодійні внески та гранти, відповідно до рішення вченої ради цих установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті у територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів або на поточні депозитні рахунки установ державних банків. Відповідні доходи можуть використовуватися на придбання майна, його використання, будівництво та ремонт приміщень, покращення матеріально-технічого, навчально-лабораторного оснащення навчальних установ.
Під час розгляду питання суперечності у фракції "Свобода" викликали положення щодо мови викладання у закладах освіти та мови тестових завдань ЗНО.
В основу закону покладено концептуальні засади модернізації вищої освіти. А саме - інтеграція вищої освіти України до Європейського простору вищої освіти шляхом реалізації положень та принципів Болонського процесу, зокрема через запровадження рівневої організації вищої освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій (стаття 5); удосконалення переліку галузей знань і спеціальностей для наскрізної та міждисциплінарної підготовки в системі вищої освіти; забезпечення умов для реалізації міжнародних освітніх і наукових проектів, академічної мобільності викладачів, науковців, студентів; забезпечення рівності перед законом у правах вищих навчальних закладів усіх форм власності та професорсько-викладацького складу; розширення гарантій рівного доступу громадян до вищої освіти за рахунок удосконалення застосування зовнішнього незалежного оцінювання; розвиток студентського самоврядування і покращення соціального забезпечення студентів; забезпечення якості вищої освіти і науки шляхом розвитку незалежної системи забезпечення якості вищої освіти через державні колегіальні органи та незалежні агенції у співпраці з міжнародними організаціями; удосконалення змісту і принципів роботи державних колегіальних органів із ліцензування й акредитації вищої освіти та атестації наукових кадрів вищої кваліфікації; удосконалення засад присвоєння вищим навчальним закладам України статусів національних і дослідницьких, уточнення завдань; розширення громадського контролю, зокрема, гарантування доступу фізичних та юридичних осіб до інформації у галузі вищої освіти на засадах відкритості, прозорості, доступності та безоплатності; створення реальної системи противаг і стримувань у сфері управління вищим навчальним закладам між керівником, вченої радою, органами громадського самоврядування, громадськими організаціями; інтеграція освіти, науки та інновації через посилення та розвиток зв’язків освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ і високотехнологічних виробництв; запровадження механізмів захисту та управління інтелектуальної власністю, отриманою в результаті діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ; створення умов для залучення іноземних науковців і заохочення повернення в Україну громадян, які отримали освіту за кордоном, шляхом лібералізації механізму визнання іноземних дипломів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання при зарахуванні на навчання та/або прийнятті на роботу.
Читайте такожДітям військовослужбовців надали пільги на освіту
Відповідно до закону, автономія вищих навчальних закладів реалізується шляхом створення умов для забезпечення самостійності в прийнятті рішень вищими навчальними закладами щодо освітньо-наукового, інноваційного, організаційного, кадрового, економічного напрямів діяльності та розвитку академічних свобод; через розмежування повноважень органів державного управління, в підпорядкуванні яких знаходяться вищі навчальні заклади, і власне самих вищих навчальних закладів, таким чином, щоб органи державного управління переважно відповідали за розробку і втілення державної політики в галузі освіти, науки та інновацій, а вищі навчальні заклади здійснювали весь обсяг повноважень, пов’язаних з якісною підготовкою кваліфікованих кадрів, виконанням наукових досліджень та інноваційною діяльністю; удосконалення майнових відносин у сфері вищої освіти, зокрема щодо формування матеріально-технічної бази (передача засновниками майна вищим навчальним закладам на праві господарського відання), гарантій права власності вищих навчальних закладів на результати науково-інноваційної діяльності.
Законом передбачена співпраця вишів та бізнесу у сфері вищої освіти і науки шляхом запровадження механізмів інноваційного розвитку країни за рахунок взаємодії освіти, науки, бізнесу і держави; створення умов для залучення роботодавців до формування вимог щодо компетентності випускників вищої освіти, визначення змісту вищої освіти, забезпечення якості вищої освіти, розвитку навчально-лабораторної бази вищих навчальних закладів, забезпечення місць практики, працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.
Змінами до Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність” визначається, що вчені мають право на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента і професора.
Присвоєння вченого звання професора, доцента і старшого дослідника здійснюється вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) відповідно до законодавства і затверджується атестаційною колегією центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
Положення про грантове фінансування проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету України затверджується Кабінетом міністрів.
Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності (окрім об’єктів права інтелектуальної власності воєнного призначення та національної безпеки), створені за державні кошти залишаються за науковою установою-виконавцем відповідних форм (видів) науково-технічної діяльності (науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання), якщо інше не встановлено договором.
Читайте такожМіносвіти готує постанову про визнання західних дипломів
Внесено зміни до Закону “Про освіту”, згідно з якими вводиться стаття 27-1 "Національна рамка кваліфікацій", де визначається, що національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.
Національна рамка кваліфікацій спрямована на: 1) введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;
2) забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;
3) сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;
4) налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.
Національна рамка кваліфікацій розробляється із залученням об’єднань організацій роботодавців та затверджується у порядку, визначеному законодавством.
Визначається, що вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.
З метою визнання спроможності юридичної особи здійснювати освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам освітньої діяльності, такі юридичні особи проходять процедуру ліцензування.
З метою підтвердження якості освітньої діяльності за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади мають право проходити процедуру акредитації спеціальностей, за якими вони здійснюють підготовку фахівців.
Виші здійснюють підготовку фахівців за такими ступенями: молодший спеціаліст – забезпечують коледжі; бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук – забезпечують університети, академії та інститути.
Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів тощо.
Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його автономії, встановлюються законом і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.
