Договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством РФ / Фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не задекларував земельну ділянку у селищі Кореїз в окупованому Криму, яку купив за російським законодавством у 2018 році.

Про це повідомляють журналісти програми «Схеми».

Тупицький ще до окупації Криму володів маєтком та землею у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації.

У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 квадратних метрів у громадянина Росії Володимира Рисятова. Але у деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про купівлю.

фото "Схеми"

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

Однак, за словами юристів, для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території».

«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

фото "Схеми"

При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

фото "Схеми"

За даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від 5 тисяч до 15 тисяч доларів.

Читайте такожСудді КСУ прийняли рішення в "справі про незаконне збагачення" у власних інтересах – заява НАЗК

Конституційний суд проти антикорупційної реформи

  • 16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
  • 28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
  • 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
  • 28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram