Питання жіночого військового обліку турбує українок з того моменту, як в грудні 2021 року Міноборони опублікувало перелік спеціальностей, згідно з яким жінки мають йти до військкоматів. Пані та панянки й раніше перебували на військовому обліку, але з досить обмеженої кількості професій. Сьогодні ж під оновлений перелік підпадають майже всі.

Зважаючи на нечуваний резонанс, який викликало це питання, у Міноборони вже заявили, що перелік спеціальностей переглянуть. Крім того, у відомстві заспокоюють - не потрібно просто зараз бігти до територіальних центрів комплектування (військкоматів), адже на це є цілий рік і штрафів за "прогул" у 2022 році не буде. А деякі посадовці заспокоюють, що запроваджений військовий облік жінок направлений лише на виявлення жінок призовного віку і не передбачає обов’язку жінки прямо зараз йти до військкомату.

Проте десь у такій позиції держорганів є прокол. І українкам в такому важливому питанні, як визначення своїх військових обов’язків, варто керуватись законом, а не чиїмись коментарями.

Залишиться 6 млн українок, які потенційно підходять під "параметри" військовозобов’язаних (безумовно, цифри приблизні). Уявіть, що буде відбуватись наприкінці 2022 року, якщо всі ці жінки "ринуться" ставати на військовий облік, покладаючись на усні рекомендації посадовців

За даними Всеукраїнського перепису населення, станом на 2021 рік в Україні налічувалось більше ніж 22 млн жінок. Відкинемо звідси близько 7 млн жінок, старших 60 років, та близько 9 млн жінок до 27 років. Залишиться 6 млн українок, які потенційно підходять під "параметри" військовозобов’язаних (безумовно, цифри приблизні). Уявіть, що буде відбуватись наприкінці 2022 року, якщо всі ці жінки "ринуться" ставати на військовий облік, покладаючись на усні рекомендації посадовців.

Ба більше, попри розповіді деяких чиновників про відсутність якогось покарання за невчасне відвідування військкомату, в законі мова геть про інше.

Спочатку трохи пояснень, що є що. Так, військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави. Ведеться він за місцем проживання. А дані зберігаються в автоматизованому Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

Закон розділяє військовий облік на види:

  • персонально-якісний облік, що здійснюється центрами комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання;
  • персональний облік за місцем роботи.

Для взяття на військовий облік (персонально-якісний) жінці необхідно надати до військкомату за місцем проживання паспорт громадянина України та військовий квиток (або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного).

У мене, наприклад, військового квитка немає. Напевно, як і у більшості українок. Тому його доведеться отримати – треба надати до військкомату відповідну заяву за встановленою формою. Для визначення, чи підлягає жінка взяттю на військовий облік, разом за заявою треба надати копії паспорту та ідентифікаційного коду, документа про освіту, довідки з місця роботи, свідоцтва про одруження (в разі наявності), свідоцтва про народження дитини (в разі наявності), пройти медогляд. Можливо, перелік документів буде збільшуватись чи зменшуватись через зміни (покращення), вже озвучені Міноборони.

Для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, жінка звільняється від роботи на необхідний час із збереженням місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Крім того, за порядком, визначеним Кабміном, державні органи, підприємства, організації та установи мають вести персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком більш як три місяці.

Роботодавець перед прийняттям на роботу має перевірити наявність у громадянки військового квитка. При чому, згідно затвердженому Кабміном порядку, прийняття на роботу військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах (по новому центр комплектування та соціальної підтримки).

Закон є закон, і допоки він діє, його положення є обов’язковими для всіх. Тому бажано бути законослухняними й не вірити обіцянкам посадовців. Адже за "несвоєчасність" можуть і добряче покарати

Загалом, обов’язки роботодавця як особи, відповідальної за персональний облік військовозобов’язаних, не змінюються. Проте вони збільшуються в об’ємі, зокрема:

  • не пізніше семиденного строку надсилати повідомлення про зміну облікових даних військовозобов’язаних, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи;
  • повідомлення військовозобов’язаного про виклик до центру комплектування і забезпечення їх своєчасного прибуття;
  • забезпечення повноти та достовірності облікових даних військовозобов’язаних;
  • своєчасне оформлення документів для бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
  • ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку тощо.

У разі отримання таких розпоряджень від центрів комплектування, керівники держорганів та підприємств зобов’язані видати наказ, забезпечити прибуття своїх працівників до центрів, письмово повідомити центри про осіб, які не виконали наказ.

А тепер про покарання. Якщо жінка порушує правила військового обліку, то її можуть притягнути до адміністративної відповідальності і накласти штраф, який на сьогодні складає  - від 510 до 850 гривень.

Ухилення жінки від військового обліку після попередження від керівника територіального центру комплектування є підставою для кримінальної відповідальності. Можуть накласти штраф від 5100 до 8500 гривень або "нагородити" виправними роботами на строк до одного року. Якщо ж військовозобов’язана  ухиляється від навчальних (спеціальних) зборів, їй світить штраф від 8500 до 11900 гривень або виправні роботи на строк до двох років.

Зважаючи на викладені факти, доречно згадати, що відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою всього українського народу. Закон є закон, і допоки він діє, його положення є обов’язковими для всіх. Тому бажано бути законослухняними й не вірити обіцянкам посадовців. Адже за "несвоєчасність" можуть і добряче покарати.

Валерія Гудій, адвокат, радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери"