Скільки триває війна, стільки часу триває й обговорення, що буде з українською економікою після завершення бойових дій. Міжнародний досвід повоєнної відбудови доводить, що ключовим драйвером відновлення мають стати не міжнародні кредити чи гранти, а саме прямі іноземні інвестиції. Ба більше, досвід повоєнного відновлення Балканських країн показує, що такі інвестиції передусім надходять від держав, які територіально близькі до постраждалої країни. Це наштовхує на думку, що успішна відбудова України залежить саме від приватних інвестицій країн ЄС. Але як інвестиції в Україну можуть стати взаємовигідними?
Протягом останніх років ЄС рухається у бік "стратегічної автономії" та політики мінімізації ризиків стосовно Китаю. Тобто намагається зменшити залежність від імпорту з цієї країни на випадок зростання політичної напруги. Станом на 2022 рік, 21% всього зовнішнього імпорту ЄС припадає на Китай. Піднебесна домінує в імпортних категоріях від електроніки та продукції з рідкоземельних металів до дитячих іграшок.
Бажання посилити стратегічну автономію ЄС створює можливості для так званого ніаршорінгу – перенесення певних виробництв ближче до ринку збуту. А також френдшорінгу – перенесення виробництв до дружніх країн. Україна географічно близька до ЄС, а також розділяє європейські цінності. І хоч ми не єдина країна на периферії ЄС, ми є найкращою з точки зору поєднання кількості та якості робочої сили. Мова про:
- не менше 15 млн працівників, навіть з урахуванням вимушеної міграції, що поступається на периферії ЄС лише Туреччині з її 34 млн;
- оплату праці. У 2022 українські зарплати були у 2 рази менші за китайські, а також в 3-5 разів менші ніж в Центрально-Східній Європі, і певний час ця, хоч і прикра, але перевага буде зберігатись;
- розділення спільних цінностей з Євросоюзом.
Тобто сьогодні Україна, за умов гарантій безпеки після перемоги, – один з найкращих варіантів для ніаршорінгу та френдшорінгу ЄС.
Ніаршоринг може бути цікавим для ЄС і з інших причин. Наприклад, перенесення виробництв ближче до ринків збуту зменшує вуглецевий слід товару, що дуже важливо для ЄС в контексті New Green Deal. Україна має можливість побудови з нуля низьковуглецевих та дружніх до навколишнього середовища виробництв.
Звісно, Україна не може перебрати на себе роль Китаю, ставши повноцінною фабрикою Євросоюзу, втім, перебирання на себе навіть 5% китайського імпорту у ЄС (загальний обсяг 625 млрд євро) подвоїть українські показники (у 2021 експорт України в ЄС складав 28,1 млрд доларів).
Проактивність у перенесенні виробництв ЄС в Україну дійсно є win-win стратегією
Проактивність у перенесенні виробництв ЄС в Україну дійсно є win-win стратегією. Разом з тим, потрібно усвідомлювати обмеження та виклики цього підходу. Географічно ніаршорінг є, в першу чергу, потенціалом західних (прикордонних з ЄС) областей України, умовно, перших 300-350 км від кордону з ЄС. Але навіть у прикордонних областях потрібне покращення логістичної інфраструктури, передусім підвищення пропускної здатності наявних транспортних сполучень України та ЄС.
Другий бар’єр - традиційні українські проблеми із верховенством права та захистом права власності. Це – ключовий бар’єр для розкриття потенціалу ніаршорингу і одна із головних причин, чому України ця стратегія не торкнулася раніше. Адже в цьому сенсі країни Центральної Європи виглядають більш привабливими (з точки зору балансу між якістю правової системи та витратами на робочу силу).
Таким чином, Україна має ще багато роботи в цьому напрямку. Однак визнання цих обмежень на всіх рівнях прийняття рішень, а також розуміння потенційного обсягу інвестицій, є важливими стимулами для подальшого зближення з ЄС та проведення реформ, які врешті-решт створять самодостатню українську повоєнну економіку. Крім того, важливим є наближення законодавства України до стандартів ЄС у різноманітних сферах - від захисту прав споживачів на ринку страхових послуг, до відповідності Новому Зеленому Договору ЄС. Таке наближення впливає не лише на реформування відповідних секторів, але й робить український ринок зрозумілішим для європейських інвесторів.
Насамкінець, держава має проактивно реагувати на можливості ніаршорингу, створюючи готові інвестиційні паспорти регіонів та формуючи перелік потенційно конкурентоздатних галузей для інвестування. Такі переліки та проекти мають брати до уваги як наявні переваги (розміщення, вартість робочої сили, тощо), так і середньострокові перспективи (зняття торговельних бар’єрів у разі вступу в ЄС, додаткові інструменти співфінансування).
Український бізнес також може стати вигодонабувачем від перенесення європейських виробництв на нашу територію
Український бізнес також може стати вигодонабувачем від перенесення європейських виробництв на нашу територію. Такі вигоди, передусім, стосуються включення у виробничі ланцюги новоприбулих компаній, зростання доступу до фінансування, а також просочування know-how від європейських компаній через працівників. Втім, бізнес має реагувати на такі можливості так само заздалегідь, шукаючи потенційних партнерів та активно долучаючись до переговорного процесу вступу України до ЄС…
Прагнення ЄС зменшити залежність у поставках з Китаю та євроінтеграційні перспективи України збільшують наші шанси на участь в процесах ніаршорінгу та френдшорінгу з ЄС. Проте для того, щоб реалізувати ці шанси, Україна (окрім отримання достатніх гарантій повоєнної безпеки) має суттєво змінити ситуацію із верховенством права та захистом прав власності, гармонізувати власне законодавство з ЄС та суттєво розвинути логістичну інфраструктуру. Але зусилля точно того варті.
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення
