Громадяни зобов'язані оновлювати та уточнювати свої дані / Фото УНІАН

В Україні на тлі триваючої повномасштабної війни продовжується мобілізація громадян до війська. Адвокат Ярослав Жукровський заявив, що військовозобов’язані зараз плутають два терміни – уточнення та оновлення даних. Він пояснив, у чому їхня різниця.

"Є правила організації військового обліку, які затверджені 30 січня 2022 року. Вони стосуються процедур внесення відомостей про військовозобов’язаного — взяття на облік, зняття на облік, зняття з обліку та виключення з обліку. І разом з тим маємо нові перехідні положення, які стосуються обов’язку військовозобов’язаного протягом від 18 травня до 18 липня уточнити персональні дані. Уточнення та оновлення – це не одне й те ж", — розповів він "Суспільному".

Наразі через застосунок "Резерв+", ЦНАП чи ТЦК військовозобов'язані можуть уточнити деякі персональні дані: прізвище, ім’я та по батькові; місце проживання; номер телефону та номер електронної пошти.

Відео дня

"Якщо військовозобов’язаний не зробить це до 18 липня, то це буде порушенням законодавства, і, ймовірно, за це буде передбачена адміністративна відповідальність", — попереджає юрист.

Водночас існує ще оновлення даних. Закон про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів містить близько 30 опцій даних: сімейний стан, освіта, місце проживання, наявність дітей та інше.

"Закон каже, що якщо військовозобов’язаний розлучається, у нього народжується дитина, він змінює місце праці, то є сім днів, щоби прийти у ТЦК і оновити ці дані", — додав Жукровський.

Згідно з постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року, усі військовозобов’язані під час дії воєнного стану раз на рік зобов'язані проходити медичну комісію на визначення ступеню придатності.

Війна в Україні - мобілізація

Раніше УНІАН писав, що військовозобов'язані українці можуть отримати штраф, якщо порушать правила військового обліку. Українське законодавство передбачає стягнення суми в розмірі від 17000 до 25000 гривень.

Згідно з Конституцією України, громадяни з релігійними переконаннями можуть виконувати свій обов'язок по захисту Батьківщини шляхом несення невійськової альтернативної служби. Молодший юрист практики військового права Діана Скумадчук розповіла, як це працює на практиці. 

Вас також можуть зацікавити новини: