У вересні в Україні, на тлі арешту Павла Дурова у Франції та його звинувачення у відмові співпрацювати з правоохоронними органами з питання модерації Telegram, виникла суспільно-політична дискусія на тему потенційної заборони месенджера в Україні. Глава ГУР Буданов вважає, що Telegram загрожує національній безпеці. Водночас народний депутат Ірина Констанкевич говорила, що в Україні немає законодавчої бази для закриття Telegram-каналів. Із запитанням, чи реально на рівні як політичному, так і технічному обмежити роботу Telegram, якщо менеджмент сервісу не йтиме на контакт з українською владою, УНІАН звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослава Юрчишина.
Чи реально заборонити "Телеграм" в Україні з технічної точки зору? І які органи мають цим займатися?
Насправді законодавча база є. Це санкційне законодавство, яке використовувалося при забороні "Однокласників" і "ВКонтакте". Тому юридично, в принципі, якщо буде рішення РНБО, яке введене в силу указом президента про введення санкцій, така можливість є.
Технологічно це складніше, ніж "Однокласники" і "ВКонтакте". Бо змінилася специфіка використання. Все ж попередні мережі більше використовувалися на комп’ютерах і з провайдерами інтернету це можна було технологічно пропрацювати достатньо легко.
А зараз доведеться задіювати ті механізми, які були задіяні при блокуванні певних пропагандистських каналів. Тобто через звернення в Apple та Google Play. Apple Store та Google Play можуть за зверненням країни не розміщувати для скачування аплікації, певні програми. В даному випадку - Telegram.
Чи це повністю, 100%-во заблокує Telegram, так само як і "ВКонтакте", "Однокласники", - немає гарантії, адже завжди можна знаходити шляхи обходу: або через VPN, або іншим чином. Але падіння використання з 80 до 5-7% - це, в принципі, знімає будь-яку суттєву загрозу.
Чи допоможе закриття "Телеграму" реально захистити людей від російської пропаганди? Наскільки це, скажімо так, великий відсоток йде через "Телеграм"?
Дискусійно. Бо це зніме на певний час величезну її частину. Не скажу, що 50%, але достатньо велику. Бо "Телеграм" - це основна інформаційна зараз платформа для українців. Але куди перетечуть ці люди? В переважній більшості, найімовірніше, вони перетечуть в TikTok, де викликів з російською пропагандою не менше, а моментами й більше, тому що моніторити та фіксувати візуальний контент набагато складніше, ніж письмовий.
Тому це може на певний час зменшити активність, але не вирішить питання суттєво і загалом.
Закриття "Телеграму" може потягнути за собою якісь репутаційні наслідки для влади, адже це дуже популярний месенджер?
Однозначно. Тому це й не відбувається. Якби це був непопулярний месенджер, влада би вже давно пішла на закриття. І зрештою, і влада інвестувала дуже багато ресурсів і коштів для того, щоб розкрутити свої офіційні і неофіційні Telegram-канали.
Тому, звісно, очікувати, що на такий рішучий крок буде здатна наша влада, поки не доводиться. Звісно, це до першого суттєвого провалу інформаційної безпеки, де буде задіяний в російській атаці "Телеграм".
З іншого боку, зараз ті процеси, які відбуваються щодо арешту Павла Дурова у Франції, дають перспективи на м’якший сценарій - це впровадження модерації. В принципі, Дуров вже робить певні кроки з цього.
Звісно, це, в першу чергу, буде стосуватися європейських спільнот та Євросоюзу. Але ми можемо вести переговори з європейськими спільнотами, щоб це регулювання за їхньої ініціативи поширювалося і на нас. Ймовірне вдосконалення Digital Services Act, який зараз діє в Євросоюзі як механізм взаємодії з соціальними мережами.
Цей трек для нас найбільш комфортний, бо як би там не було, але люди навіть в ситуації безпеки завжди схильні обирати комфорт. І закриття "Телеграму" нестиме шалений дискомфорт для дуже багатьох. Тому, якщо ситуація буде розвиватися так, як розвивається зараз, що Дуров поступово вводить модерацію, ми будемо розуміти, як нам звертатися, і скільки часу, і які заходи може вживати адміністрація "Телеграму" для того, щоб знизити проникність російської пропаганди, - звісно, це набагато комфортніший і спокійніший метод.
Питання, чи у нас є на це час. У Європи точно є, вони не у війні. У нас, в принципі, час зараз вимірюється, на жаль, не годинами, днями, а кількістю загиблих людей на фронті і в тилу.
Тому в даному випадку, звісно, хотілося б якоїсь рішучості більше з боку тих органів влади, які зараз мають можливість це робити. Ми в парламенті дискутуємо про ймовірність більш жорсткого регулювання соціальних мереж. Колеги з гуманітарного комітету обіцяли до кінця вересня запропонувати своє бачення. Але, знову ж таки, це не про заборону. Парламент має можливості регулювати.
Є ініціатива міністерства цифрової політики щодо санкціонування використання російських програм. Тобто є різні шляхи. Головне - йти ними, а не чекати, бо так виглядає, що переважно тактика обрана: "Давайте подивимося, що у Франції станеться з Дуровим, які наслідки цього будуть для "Телеграму", а вже тоді будемо приймати власне рішення".
Тобто ви не виключаєте, що ми все ж змінимо вектор і будемо йти не на закриття, а на якесь регулювання, але воно залежатиме від того, коли "Телеграм" ці речі ухвалить. А коли це може бути?
Дуже відкрите питання. І знову ж таки: коректніше сказати, що у нас зараз вектор не на закриття. У нас зараз вектор на очікування того, що трапиться у європейських спільнотах. Бо СБУ вже давно наголошує, що це небезпека. А ГУР наголошує, що це небезпека, правда пропонує деанонімізувати власників Telegram-каналів. Але як це зробити без співпраці з адміністрацією "Телеграму" - якось пан Буданов не пояснює. Бо якщо це "Телеграм" не зробить, то це не зробить ніхто.
Тому в даному випадку у нас зараз стратегічна лінія - не про заборону, а це знаходження механізмів модерування, зниження рівня небезпеки. Досить часто хайпово говорять про заборону, але питання - чи є така можливість? Є. Чи вона може бути застосована? Може. Але якщо вона за другий з половиною рік після повномасштабного вторгення не застосована на РНБО і Офісом президента, то шанси, що вона буде застосована, досить таки невеликі.
