У Києві біля будівлі Міністерства закордонних справ відбулась акція, учасники якої вимагали запровадити санкції проти Олександра Лукашенка та білоруських підприємств.
Як передає кореспондент УНІАН, в акції «Досить спонсорувати державний тероризм Лукашенка!» взяли участь близько двох десятків людей, серед них народні депутати України Інна Совсун («Голос») та Дмитро Гурін («Слуга народу»).
Координатор правозахисної ініціативи Free Belarus Centr Поліна Бродік озвучила вимоги до українського уряду. «На політичному рівні ми закликаємо обмежити дипломатичні контакти між посольствами Білорусі та України, офіційно визнати Лукашенка самопроголошеним президентом Білорусі, підготувати пакет персональних санкцій РНБО проти чиновників, які активно співпрацюють з Лукашенком», - сказала вона.
На економічному рівні, додала вона, – запровадити безстрокову заборону на імпорт електроенергії і нафтопродуктів з Білорусі, зупинити закупівлю будівельних матеріалів, зокрема бітуму, а також продукції таких підприємств, як: «Мінський автомобільний завод», «Білоруськалій», «Мінський тракторний завод».
Читайте такожПротасевич був на Донбасі з "Азовом": Білецький розповів про участь журналіста в АТО
«На міжнародно-правовому рівні створити гуманітарний кордон для біженців, призупинити дію міждержавного договору між Україною та Білоруссю по взаємодії силових структур і визнати Білорусь небезпечною країною, а також призупинити екстрадицію громадян Білорусі з України в Білорусь», - сказала правозахисниця.
Своєю чергою Совсун виступила на підтримку вимог про запровадження санкцій. На її думку, закриття повітряного простору для білоруських авіакомпаній – це «недієвий метод». «Потрібні реальні жорсткі санкції – припинення фінансування режиму», - переконана вона.
«Минулого року Україна лише бензину у Білорусі купила більше як на мільярд доларів. В цьому році ми продовжуємо купувати бензин і електроенергію, і продовжуємо боятися говорити про запровадження санкцій. Санкції потрібно запроваджувати. Можна говорити про терміни їх запровадження: з жовтня чи з вересня, але ми не можемо робити вигляд, що, зупинивши авіаперельоти, ми зробили все що могли, аби зупинити страшного диктатора на північ від Києва», - додала Совсун.
Також вона пообіцяла, що працюватиме над питанням запровадження санкцій у Верховній Раді разом з однодумцями з інших фракцій.
Гурін також виступив за необхідність запровадження санкцій. «Затримання Романа Протасевича – це особиста вендетта диктатора проти журналіста, який виборював свободу для своєї країни. Диктатор Лукашенко остаточно збожеволів і примусив посадити літак цивільної авіації за допомогою винищувача. Цей акт державного тероризму має отримати відповідь від усіх вільних народів Європи. Україна має приєднатися до санкцій наших євроатлантичних партнерів проти самопроголошеного диктатора», - вважає депутат.
Також він додав, що ініціюватиме питання про надання громадянам Білорусі, які працюють в IT-індустрії, права легалізуватися в Україні поза імміграційними квотами.
Окрім того, учасники акції виступали за спрощення для громадян Білорусі - політичних біженців процедури отримання політичного притулку та надання громадянства, зокрема не вимагати від них довідки про вихід з білоруського громадянства.
Також учасники заходу вважають, що українські правоохоронці повинні припинити співпрацю з білоруськими, оскільки останні вимагають екстрадиції як злочинців політичних ворогів Лукашенка.
Санкції проти режиму Лукашенка
2 жовтня 2020 року Євросоюз запровадив санкції проти 40 білоруських чиновників, згодом, 6 листопада, - ще проти 14, а також Олександра Лукашенка. Рішення про запровадження обмежувальних заходів ухвалено через придушення мирних протестів та фальсифікації результатів президентських виборів.
17 грудня Рада ЄС запровадила третій пакет санкцій проти 29 осіб і 7 компаній з Білорусі. Обмежувальні заходи передбачають заборону на в'їзд та замороження активів. Громадянам з країн-членів Євросоюзу заборонено надавати фінансову допомогу усім фізичним і юридичним особам з Білорусі, які потрапили під санкції.
У листопаді Україна приєдналася до рішення Ради ЄС про запровадження санкцій проти 40 білоруських чиновників. Однак у січні 2021 року стало відомо, що Київ не приєднався до третього пакету санкцій Євросоюзу.
