Інформаційні вкиди про «неякісне харчування бійців» у військових частинах поширювали скандальні представники білоцерківського клану, які заручилися підтримкою партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка.
Про це йдеться у матеріалах розслідування видання «Апостроф».
Як зазначають автори матеріалу, скандальна група білоцерківських компаній, яку очолює Тетяна Глиняна, виникла ще наприкінці 80-х років минулого століття. Разом зі своїми родичами та довіреними особами Глиняна оперує на ринку постачання м’ясної продукції через такі компанії, як: «Хутровик», «Укрпродакорд ОР», «Візит», «Статпостач», «Житло-Альянс», «Алавер-Буд», «Преміум компані». Вони переважно зареєстровані на її доньок – Ірину Кут і Олену Березюк та чоловіка останньої – Руслана Березюка. Окрім родинного кола, підприємствами білоцерківців керує Людмила Ціліцька, на яку записали низку активів. У ЗМІ вона виступає одним із речників компаній.
Видання зазначає, що протягом трьох десятків років згадані вище фірми зростали на контрактах із держустановами, головним чином, в’язницями, школами з дитсадками та військовими частинами. Втім, попри великі замовлення і масштабність, за даною групою компаній тягнеться скандальний шлейф масових отруєнь неякісною їжею, корупції, гучних журналістських розслідувань та судових процесів. При цьому група Тетяни Глиняної залишалася недоторканною для правоохоронної системи.
Так, нагадують автори розслідування, у 2015 році Тетяна Глиняна і її зять Руслан Березюк були затримані під час дачі хабаря начальнику управління тилу Нацгвардії полковнику Святославу Манжурі. Тодішній президент України Петро Порошенко вимагав найсуворішого покарання для хабарників. Однак, попри масштабний розголос, справу під тиском зверху розвалили, а всі її фігуранти уникнули покарання.
Більш того, зазначає видання, упродовж каденції Порошенка білоцерківські компанії зміцніли на оборонних замовленнях і майже вийшли в пул державних монополістів з постачання м’яса, увійшовши до списку топ-25 головних постачальників країни, хоча продукцією компаній постійно труїлися бійці, державні регулятори регулярно ловили фірми Глиняної на змовах і махінаціях. Попри все це, вона продовжувала отримувати контракти і вигравати багатомільйонні тендери на постачання.
У 2019 році білоцерківські компанії за інерцією продовжили постачати продукти у військові частини, але у них почав викликати спротив перехід армії на стандарти НАТО в харчуванні. У 2020 році вони змогли витіснити конкурентів і виграти на тендерах майже половину бюджету Міноборони на харчування армії – близько 1 мільярда гривень. Однак білоцерківська ТОВ «Преміум-компані», усунувши конкурентів, відмовилася від підписання контракту, що мало не призвело до колапсу харчового забезпечення армії. Такий же прийом власники компанії повторили у 2021 році, однак їх зловили на фальсифікації документів і даних про компанію. Коли у такий спосіб свій вплив не вдалося повернути, компанії Глиняної разом із представниками «Європейської солідарності» вирішили почати інформаційну війну проти Міністерства оборони, йдеться в матеріалі.
Зокрема, нагадують автори розслідування, на початку червня цього року з одного боку білоцерківські компанії з Юрієм Бірюковим та представники партії «ЄС» почали вкидати в інфополе недостовірну інформацію про буцімто погане харчування у військових частинах. Однак солдати на службі розвінчали ці фейки, наочно показавши недостовірність цих вкидів. Стало зрозуміло, що це злагоджена спроба розхитати скандал за допомогою фейка.
На даному етапі недобросовісна компанія залишилася поза замовленнями. Однак автор статті задається питанням, як відлагодити механізми держави, аби подібні компанії, які постачають неякісну і отруйну їжу, не мали доступу до державних замовлень і відповідали перед законом.
