этот материал доступен на русском

Повернути російську в школи просили мешканці неіснуючих сіл – засідання в КСУ щодо закону про мову

12:51, 09 липня 2020
Суспільство
1472 0
У селах вже понад 100 років проживають старовіри, які ще за царської Росії оселилися на півдні Одещини / фото kurier.hu

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на засіданні Конституційного суду щодо конституційності закону про функціонування української мови як державної представник суб’єкту подання, екс-депутат Олександр Долженков попросив суд долучити до подання звернення депутатів “Ізюмської районної ради”, до якої, в свою чергу, звернулися, за його словами, жителі двох сіл Ізюмського району Стара та Нова Некрасівка.

Читайте такожЗеленський назвав умову відвідування шкіл "у звичайному режимі"

За словами Долженкова, вони вимагають, щоб у їхні школи повернули вивчення російської мови та літератури, оскільки переконані, що без вивчення цих дисциплін їхні діти не матимуть повноцінного розвитку.

Слід зазначити, що у Харківській області, зокрема в Ізюмському районі, немає таких сіл, однак вони є в Ізмаїльському районі Одеської області.

На це звернув увагу один із запрошених на засідання суду науковців, директор Інституту української мови Павло Гриценко.

Гриценко сказав, що у селах Стара Некрасівка та Нова Некрасівка вже понад 100 років проживають старовіри, які ще за царської Росії оселилися на півдні Одещини, і додав, що точно знає, що жодних конфліктів на мовному грунті в тому регіоні і в тих населених пунктах не було.

Своєю чергою у коментарі УНІАН екс-голова Верховної Ради Андрій Парубій вислови думку, що КС не повинен брати до уваги це звернення.

“Очевидно, що цей документ не повинен братися до уваги судом через те, що на Харківщині не існує зазначених у клопотанні сіл”, - сказав він.

Як повідомляв УНІАН, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 16 липня він набув чинності.

21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. Більшість авторів подання були членами фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді попереднього скликання. Автори подання стверджують, що закон не відповідає ряду положень Конституції, оскільки, на їх переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин, дискримінацію громадян за мовними ознаками. Також народні депутати вважають, що законом порушено низку конституційних прав громадян.

Крім того, депутати переконані, що закон ухвалено з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення законів.

7 липня 2020 року Велика палата КС розпочала розгляд цієї справи.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter