Підпишіться на нас в Google
Слідом за Ближніми печерами, відкритими для відвідувачів в лютому 2026 року, у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" туристам і вірянам нарешті стали доступні й Дальні печери. Урочисте відкриття печер відбулося 14 липня 2026 року.
Як передає кореспондент УНІАН, поки що, щонайменше до середини вересня, Дальні печери працюватимуть у тестовому режимі.
Так, з 14 по 15 серпня до печер зможуть потрапити лише паломники, щоп'ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. Далі формат прийому відвідувачів буд розширений: у першій половині дня до печер пускатимуть паломницькі групи, а після технічної перерви – екскурсійні.
Одночасно до підземного комплексу допускатимуть групи до 12 людей – за попереднім записом або в порядку живої черги.
Зауважимо, історія Дальніх печер Лаври почалася у 1074 році, коли там було поховано одного з засновників Києво-Печерського монастиря преподобного Феодосія. Нині ж там почивають мощі 49 канонізованих святих, а загальна довжина підземних коридорів Дальніх печер становить 293 метри.
Крім того, 14 липня 2026 року за участі предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія відбулося освячення пам'ятного знаку гетьману Івану Мазепі.
Його було встановлено на честь ктиторської діяльності Мазепи в Києво-Печерській лаврі. Саме за його підтримки наприкінці XVII – на початку XVIII століття було зведено та оновлено низку монастирських споруд, а архітектура мазепинської доби значною мірою сформувала сучасний образ національної святині.
Одним із ключових елементів композиції став мощовик, який за музейною легендою належав Івану Мазепі та символізує тяглість української державницької традиції від козацької доби до сучасності.
Виступаючи на церемонії, митрополит звернув увагу, що наразі на території Лаври практично немає поховань славетних предків українців.
"Це спеціально країна-агресор століттями нищила нашу національну пам'ять. Немає ні князів, ні гетьманів, усіх розсіяні по світу або взагалі знищені місця їхнього поховання. Але наш обов'язок – це повернути, зібрати і створити національний пантеон наших героїв минулого, і пам'ятати героїв сучасних, які зараз боронять нашу територіальну цілісність", – заявив Епіфаній.
При цьому він запевнив, що російський дух буде поступово вигнано зі стін Лаври.
"Поступово наша Лавра відновлюється, утверджується, українізовується. І цей зловісний, людиновбивчий дух руського міра вивітрюється, виходить з цього святого місця. Лавра стає справжньою українською святинею", – додав митрополит.
Російська атака на Києво-Печерську лавру
Як повідомляв УНІАН, російський обстріл в ніч на 15 червня 2026 року завдав серйозної шкоди багатьом об'єктам Києво-Печерської лаври. Найбільше постраждав Успенський собор.
Втім, вже 19 червня Лавра частково відновила роботу – тоді запрацювали Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Святих Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою, а також Церква Спаса на Берестові.
Тим часом, на початку липня 2026 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Вас також можуть зацікавити новини:
- Києво-Печерська лавра перейшла на новоюліанський календар: попросили прихожани
- Стародавні ікони та святині вдалося врятувати, - намісник Києво-Печерської лаври (фото, відео)
- До кінця війни прах Столипіна залишиться в Києво-Печерській Лаврі, - директор заповідника
Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.
