Дрова, зернята рапсу, лушпиння від насіння та суміш бур’янів – замість газу. В селі Лозова Шаргородського району на Вінниччині опалюють школу, дитячий садок та домівки мало не усім, що росте навколо. Люди переконують: залежати від дорогого газу – для них занадто велика розкіш. І тішаться, що багато років тому труби з блакитним паливом так і не проклали до їхнього села.
Мешканці Лозової не вигадують велосипед та опалюють домівки традиційними дровами. А школі у рамках програми по енергозбереженню подарували котельню, яка за останні роки зекономила обласному бюджету понад двісті тисяч гривень.
Плюс вісімнадцять - це лише середня температура у школі села Лозова. Економна котельня зараз працює наполовину. Дітей відпустили на карантин, хоча вчителі переконують – необхідності в цьому не було. Навчальний заклад - найтепліший у районі. А ще економить десятки тисяч гривень щороку, бо давно працює на альтернативних видах палива. В котельню засипають лушпиння, тирсу і давно відмовились від дорогого вугілля.
Школа опалюється вісьмома тоннами відходів у місяць. А от тонну вугілля котел з’їдає за тиждень. Через дорожнечу від чорного палива відмовились і жителі Лозової.
Марія Пруднік, мешканка села, приїхала сюди лише півроку тому. Міська жителька каже, що обігрівати будинок звичайнісінькими дровами вигідно. Жінка за день випалює лише десять полінець, і тепла вистачає на три кімнати та кухню. Зараз на подвір’ї пенсіонерки декілька вантажівок лісу. Їх має вистачити щонайменше на років три. Тоді, як за газ щомісяця довелось би платити по 300-400 гривень.
- Зараз машина дров 6 складометрів коштує 1,5 тисячі гривень, ще наняти людину, щоб порізала 2 тисячі гривень це на зиму саме менше,саме дешевше, а щоб газ провести, треба капітальні вкладення, на 20 тисяч щонайменше, то це воно не по силі нікому, - говорить сільський голова с. Лозова Ольга Грінчак.
Дровами у Лозовій опалюється сотні будинків, сільрада та дитячий садок. Люди переконують дрова витримали міцні морози і довели свою незамінність. Це матеріал, який насправді завжди під руками – переконує сільський голова. Суміш бур’янів та соломи школі дають із найближчих господарств. А кількома кубами лісу, якщо не лінуватись можна запастись у сусідніх лісосмугах. Про газ у Лозовій навіть не мріють, новини про дороге паливо людей лякають. Єдина заповітна мрія – обігрів хат електрикою, тай то через те, аби вітчизняне світло зекономило сили на рубання та носіння дров.
