Інформація з приводу зняття заборони бити по Росії західною зброєю у західній пресі поки що дуже суперечлива.
Одні джерела стверджують, що рішення вже фактично ухвалено, і наразі ще просто не озвучено. Інші кажуть, що насправді навпаки – рішення ще немає, і найближчим часом лише почнеться наступний раунд обговорення (після того, як Київ надав список потенційних цілей на території РФ). Треті ж кажуть, що дозвіл буде, але частковий. Мовляв, Сполучені Штати не дозволять бити своєю зброєю, однак знімуть заборону Великої Британії на завдання ударів Storm Shadow. Це логічно, враховуючи, що дуже схоже на те, що Британія сама не проти, однак вона не може надати цей дозвіл без узгодження з США.
Тобто, є щонайменше три версії, на якому етапі зараз знаходиться розгляд питання про надання дозволу. І я б особливо не був таким впевненим, що цей дозвіл нам усе ж таки нададуть. Навпаки, маю вагомі обґрунтовані сумніви.
Втім, якщо бути оптимістом і уявити, що цей дозвіл все ж таки дали, то цілей на території РФ, які ми могли б уразити – більш ніж достатньо. Тут усе залежить від того, чи будуть у нас якісь обмеження: чи це мають бути виключно удари по військових об'єктах, чи дотичні цілі також можна буде уразити.
Якщо йдеться про виключно військові об'єкти, то першою ціллю на території РФ мають стати системи ППО ворога – С-300, С-400, С-500.
Адже логічним буде використати найбільш досконалу західну техніку саме для знищення ворожої системи ППО. А далі, за умови знищеного ППО, багато роботи можуть зробити і наші простенькі БПЛА.
Другою ціллю мають стати аеродроми з літаками. І тут важливо розуміти, що поки ми тиснули на Захід з проханням надати дозвіл, у межах досяжності ATACAMS ворожих літаків майже не залишилося. А бити Storm Shadow по аеродромах – це така собі історія. На кожен літак Storm Shadow не напасешся (в ATACAMS є касетна версія, яка уражає велику площу).
Водночас аеродроми все ж таки можуть стати ціллю для Storm Shadow, оскільки йдеться не лише про літаки, а й про командні пункти, пункти заправки та склади з боєприпасами.
Це - що стосується військових об'єктів. Однак залишаються дуже цікавими ще дві категорії об'єктів, які можуть бути винесені за дужки.
Зокрема, нам дуже потрібні російські військові заводи. Адже у РФ є одна особливість – їхній оборонпром майже не дубльований. Зазвичай, один тип продукції виробляє один, максимум, два заводи. Відповідно, ураження одного такого заводу зупиняє виробництво одного типу озброєння на певний час. Деякі з цих заводів можуть бути у зоні ураження західних ракет, особливо Storm Shadow, які можуть бити на відстань до 560 кілометрів.
І остання категорія, яка нас дуже цікавить – це нафтопереробні заводи. Удари по них є одним із наших найбільших досягнень за останній рік.
Це дуже сильно впливає на економіку Росії. Але ще більше впливає на забезпечення російської армії пальним.
Втім, це ми розглянули позитивний сценарій - на випадок того, що Захід все ж таки надасть нам це озброєння. Але ми вже бачили заяви Путіна про те, що такий дозвіл на удари Росія сприйматиме як "пряму участь НАТО в конфлікті".
Так, це зовсім не нова історія зухвалих маніпуляцій Путіна, на які довгі роки ведеться Захід. І варто розуміти, що Путін найбільше у своєму житті боїться прямої сутички з НАТО (під НАТО мається на увазі саме американська регулярна армія, можливості європейців у цьому плані значно менші). Росіяни чудово знають, які в них шанси у випадку реалізації такого сценарію. Вони вже мали подібний кейс, коли у 2020 році "башти Кремля" щось не поділили і злили "Вагнер" у Сирії. Єдиний у 21 сторіччі прямий бій між американцями та росіянами тривав близько години. У результаті - близько 200 мертвих вагнерівців та жодного вбитого американського військового.
Росіяни цей урок засвоїли. Тому вони дуже не хочуть прямого конфлікту з США. І саме на цьому, до слова, базується наша ядерна безпека. Це саме та "червона лінія", яку на початку повномасштабної війни прописав Байден. Якщо Росія завдасть удару ядерною зброєю чи вразить АЕС, Захід напряму втрутиться у війну. Тому жодна російська ракета близько до АЕС не підлітала…
Тож, росіяни дуже бояться прямого зіткнення. Але проблема в тому, що і Захід його дуже боїться. Крім політики, це також страх ядерної війни.
На жаль, Захід досі не розуміє, що Росія не почне ядерну війну, адже вона в ній не має жодного шансу. Страх Заходу - це ірраціональний страх. І на цьому ірраціональному страху Путін, не готовий до справжньої війни з Заходом, грає десятиріччями. Він блефує й увесь час цією війною погрожує, а Захід весь час на це ведеться.
Тож зараз, коли Путін вчергове озвучив свій блеф, ми побачимо, чи вже вилікувався від свого ірраціонального страху Захід.
Євген Дикий, військовий аналітик, ветеран АТО
