Витончені тортури і знущання, яким українські карателі піддають православних схимників Достоєвського патріархату, часом не йдуть ні в яке порівняння з тим, що вони проробляють один з одним після того, як з'їдають останнього батюшку. Особливо важко російським ЗМІ спостерігати за неподобствами, в яких беруть участь президент України Зеленський і його заклятий ворог неонацистофашист-чудовисько Залужний В.
Прізвище українського головнокомандувача, однофамільця Гітлера, перші кілька місяців операції з демілінацитаріфікації України залишалося незнайомим для кремлівської інтелігенції, поки хтось в Москві не запитав себе сильно сівшим голосом: а ось цей жест доброї волі під Києвом - це кому ми взагалі приємно зробили? Якому ще Залужному?.. Та хто він такий супротив нашого Герасимова, Шойгу супротив?! Зрозуміло, ніхто. А ось для України ворог це найлютіший. Непогано б те і Зеленському пояснити, а то він дурник, не розуміє нічого.
Сказано - зроблено.
"Конфлікт Зеленського і головкома ЗСУ більше не приховати, - з надією оголосити росЗМІ на початку травня минулого року. - Зеленський може піти у відставку за вказівкою своїх кураторів, адже у нього є британське громадянство, як і у його дружини, а президентом буде Залужний". Теоретично, якби Зеленський не був дурником, після такої потужної новини він би негайно звільнив негідника, і все було б добре, але щось пішло не так.
Весь травень і червень російська преса практично щодня попереджала українську владу, що Залужний готує переворот, що ось Залужний вже входить в спальню Зеленського з курною подушкою, збожеволівши від спраги влади, і якщо його негайно не звільнити, то...
В Україну приїхали "Хаймарси".
"Вибух у Києві! - написали росЗМІ 1 липня. - Офіційного підтвердження загибелі Залужного поки немає, але кейс "Зеленський проти Залужного" - вже реальність!"
Не підтвердилося. У серцях російська преса про всяк випадок внесла Залужного в списки сайту "Миротворець", сподіваючись, що його заарештує хоча б Антон Геращенко, але Антон стежив за повітряними тривогами і провтикав.
Пішли чутки, що Залужний б'є Зеленського в побуті. "Зеленський зчепився із Залужним у битві за Херсон! - передавала російська преса. - Доля контрнаступу вирішена!". "Та ну вас до біса, - сказав розважливий генерал Суровікін. - Відведу-но я сам війська з Херсона, поки ви там один одного зовсім не повбивали".
Суровікіна потім за цей великодушний вчинок багато хвалили в Росії.
Залужний, тим часом, продовжував куролісити. Тоді один хакер з "ДНР" ("ДНР" взагалі відома своєю хакерською школою) зламав якийсь аккаунт Залужного і виявив всередині фотки якихось жінок, яким Залужний ставив "лайки з сердечками". Розрахунок російських розслідувачів був простий - оскільки як українська влада, так і її заокеанські покровителі поголовно загрузли в гомосексуалізмі і елгебеті, примітивні гетеросексуальні інтереси Залужного миттєво підведуть його під монастир, звільнення і розстріл.
Ні фіга. Дивно. Дуже дивно...
На дворі вже був грудень. Кількість російських витязів, убитих в Україні, наближалася до стотисячного ювілею. Треба було щось робити. "США вже знайшли заміну Зеленському, на Україні готують переворот, - написали росЗМІ - Вони розглядають командувача ЗСУ Валерія Залужного як потенційного нового кишенькового президента".
Це було свіжо.
Кількість хороших російських витязів впевнено перевалила за сто тисяч.
"Зеленський готує ліквідацію Залужного, - подумавши, заявив, нарешті, Ківа 16 січня. - Як повідомило мені джерело, Зеленський давно стурбований і роздратований популярністю і зростаючим авторитетом головнокомандувача всередині українського суспільства. Який може і хоче при слушній нагоді замінити президента".
Ось воно! Ківа слів на вітер не кидає. Затамувавши подих, російські генерали стали чекати. Цього разу шанси були більшими, ніж будь-коли. Але тут під світло софітів виліз ще один наркоман пан Бардаш, творець групи "Гриби"(зрозуміло, що людина прониклива), і сказав: "Медики підтримують Зеленського, щоб він не помер: або Зеленський вживає наркотики, або його катують електрошоком".
Неважко здогадатися, що електрошоком Зеленського катує не хто інший як Залужний. Навіщо? Щоб не звільнив, природно! Тому і не звільняє. Тому воно все і так.
Ось які звичаї там у них в Україні, ось яка дикість. Все-таки дуже добре, що у Володимира Вадимировича Путіна і його численних командирів все йде по-іншому.
Живуть тупо душа в душу.
Василь Рибніков
