Громадянин Китаю Ван Пусянь, якого взяли у полон воїни 34-го окремого мотопіхотного батальйону "Вовкодави" пояснив, чому вирішив піти на війну проти України. Відео з його інтерв'ю опублікував батальйон на своєму YouTube-каналі.
Пусянь зазначив, що йому потрібні були гроші для відкриття власного ресторану, а також він додав, що має борги. Зокрема РФ обіцяла платити по 500 тисяч юанів на рік (близько 2 905 517 грн - УНІАН), однак Ван цих грошей так і не побачив.
Також китайцю казали, що він буде рятувати поранених, однак замість цього його відправили на штурм.
"Росіяни поводяться з нами, як з собаками. Я був у Вовчанську, і всю дорогу, поки йшов сюди, скрізь були трупи. Там загинуло дуже багато людей, і росіяни своїм не допомагають. Якщо когось поранило, його добивали, щоб полегшити собі ношу", - наголосив Пусянь.
Крім того, він додав, що в українському полоні до нього ставляться дуже добре.
Насамкінець Пусянь порадив всім іноземцям не їхати воювати за Росію, адже окупанти не будуть ставитися до них, як до людей.
"Вони будуть ставитися до вас, як до свиней та собак. Змушувати тягати вибухівку та підривати укріплення. Вони навіть заберуть бронеплити з ваших бронежителів, аби ви могли швидше бігати. Росіяни не стануть вас рятувати і не нададуть ніякого забезпечення", - наголосив він.
За словами китайця, вдома на нього чекають вагітна дружина та двоє доньок, проте вони не знали, що він їде на війну.
"Якби вони знали, що я приношу шкоду Україні, вони б мене зневажали", - зауважив полонений.
Полон ЗСУ - останні новини
Як писав УНІАН, раніше прикордоннники захопили в полон окупанта, який виявився військовослужбовцем 40-ї окремої бригади морської піхоти. За словами українських військових, заблукавши, він сам вийшов на позицію прикордонників.
Зазначається, що менш як місяць тому загарбник добровільно підписав контракт на рік, за що йому обіцяли 3 млн рублів, проте він їх не отримав.
Водночас інший полонений китаєць розповів, як воював за РФ. Він зазначив, що росіяни його обдурили і послали на забій. За словами полоненого, воювати він не хотів, і йому обіцяли роботу в тилу, проте майже одразу відправили на передню лінію.
"Вони постійно нас били і штовхали вперед. У нас не було жодних припасів. Я мало не помер від спраги. Зрештою я здався українській армії. Я тоді не їв і не пив багато днів", - сказав він.
