Українська правозахисниця Людмила Гусейнова провела у полоні росіян три роки: вона перебувала там з 2019 по 2022. Українська правда передає слова Гусейнової, котра поділилася своїми спогадами на цьогорічному "Книжковому арсеналі".
З особливим острахом вона згадувала в’язницю "Ізоляцію". Там умови були близькі до концтабірних.
"Я щаслива, що закрили "Ізоляцію". Я перебувала там 50 днів. Це були найстрашніші дні в моєму житті. Я свідчу про те, що будь-яку жінку, яка була в "Ізоляції", не просто катували. Її ґвалтували. Це одні із найстрашніших знущань з українських жінок, а вони перебували там роками. На жаль, це стається не лише з жінками, але я говорю про те, що пережила", - заявила Гусейнова.
Після періоду в "Ізоляції" правозахисницю перевели в Донецьке СІЗО, де її утримували близько трьох років.
"Я жила у камері з кримінальними злочинцями, з жінками, котрі воювали проти України, засудженими за вбивства, наркотики або інші тяжкі злочини. Коли мене вивели з "Ізоляції", привели в камеру розміром 20 метрів квадратних. У тій камері люди жили своїм життям: цілодобово спали, пили і курили. Дірка в підлозі – то був їхній туалет. Коли я зайшла туди вперше, то нічого не побачила через щільний дим від цигарок. Я стояла біля дверей і не знала, куди мені йти", - додала Гусейнова.
Там їй дали клеймо "укропка". На Гусейнову постійно тиснули. Вона спала в одній постелі а дихала одним повітрям з жінками, котрі були хворі на СНІД, туберкульоз та сифіліс.
"Три роки я жила в цьому пеклі. За сім місяців до звільнення в нашу камеру привели Ольгу Мелещенко. Її імʼя дозволили мені назвати рідні. У цей момент її катують у російському полоні. Памʼятаю, коли Олю впихнули в цю камеру, в неї була жахлива істерика, вона забилася в куток і плакала. А охоронці реготали з того. Потім вона пояснила, що чула, що у цій камері сиділи найжорстокіші вбивці", - сказала правозахисниця.
Гусейнову звільнили з полону 17 жовтня 2022 року разом з ще 107 жінками. Правозахисниця звернулася до громадськості з особливим проханням.
"Я дуже прошу усіх не називати людей, які пройшли російський полон, жертвами. Ми не жертви. Ми ті, хто вижили, пережили, вистояли. Це дає силу, можливість рухатися далі, розвиватися та допомагати іншим. У мене багато тут друзів, мене прийняла громадська організація до себе, і я надихаюся жінками, які вийшли з полону та мають силу про це говорити. Я хочу, щоб жінки, які зазнали катувань, знущань, фізичного, сексуального насильства, знали: є можливість жити далі", - додала Гусейнова.
Українці у російському полоні: що пригадують
"Азовець" Святослав Сірий в інтерв’ю розповів, що день у полоні вважається за рік. Він вважає, що Донецьке СІЗО – це найгірше місце, куди може потрапити полонений. Там були жахливі умови навіть як для XVII – XVII століть.
Військовий Олександр Коваль пригадував, що під час його перебування у російському полоні "вагнерівці" показували голови українських побратимів, насаджених на арматуру.
