Військові експерти вже, здається, вичерпно роз'яснили цю тему українцям. Але все одно виникають певні запитання. Цілком логічно, що, завершивши криваву м'ясорубку, Путін ставив перед собою завдання не лише військове, але й політичне. Але в наших ЗМІ з’явилась дивна ідея, що перемога необхідна Путіну для демонстрації її росіянам. Мовляв, таким чином проілюструють війну, що триває "за планом", прозвітують перед виборцями: "Звільнили Донецьк від обстрілів з Авдіївки". Але чи має цар-батюшка звітувати перед холопами? Відповідь очевидна.

Що змінить для росіян відсутність перемоги, чи навіть провал російської армії під Авдіївкою та будь-яким іншим населеним пунктом із Севастополем включно? Народ збунтується і почне вимагати Навального на царство? Лже-Пригожин поведе якихось найманців у новий похід на Москву?..

Кремлівські любителі історії недарма сакралізували роки з 41-го по 44-й, мільйони загиблих радянських воїнів

Відео дня

Наші сусіди живуть у своєму маревному світі, воюють уже не за Донбас, а з НАТО, з тими, про кого говорять у новинах. Вони не чекають перемоги до Нового року.

Кремлівські любителі історії недарма сакралізували роки з 41-го по 44-й, мільйони загиблих радянських воїнів. "Довга кривава війна" стала чимось на кшталт традиції. "М'ясні штурми" із загороджувальними загонами для росіян - норма. Це не те, що викликає у російської піхоти питання: "Чому?". Можуть. Повторюють. Залякані, зазомбовані… Та існує ще одна "з" - війна для багатьох росіян – єдина можливість отримувати нормальну зарплату.

Що ж до верхівки диктатури, і вдалий, і невдалий штурм має свою вигідну ціну для Кремля. Сотні тисяч загиблих для Путіна - не трагедія, а утилізація протестного потенціалу. Як уже було сказано, там люблять історію, пам'ятають невдоволених фронтовиків Першої світової…

Безперечно, росіянам важливо відсунути нас від Авдіївки. Але експерти часто надто спрощують відповідь, коли зводять її до того, що Авдіївка – зручний плацдарм для обстрілу сусіднього Донецька.

Спірно звучить думка, що Авдіївка – "ворота до Донецька", мовляв, з нього почнеться звільнення окупованого Донбасу

Те, що окуповане місто перетворене на військову базу, сумнівів не викликає. І, так, треба знищувати склади, бити по казармах та всіх інших військових об'єктах. Але, звернімо увагу на те, що Донецьк та агломерація сусідніх міст не зазнають масових обстрілів щодня, щотижня. Тобто, звісно, відстань має значення. Але, наприклад, в пам'ятну новорічну ніч макіївське ПТУ було мішенню не ствольної артилерії, а далекобійних HIMARS.

Окрім цього, спірно звучить думка, що Авдіївка – "ворота до Донецька", мовляв, з нього почнеться звільнення окупованого Донбасу. Якщо сприймати цю думку буквально, то йдеться про тяжкі міські бої. Вкрай сумнівно, що ми відвойовуватимемо захоплений мегаполіс так прямолінійно. І так само дивно чути, що захоплення Авдіївки наблизить ворога до мети, до виходу на межі Донецької області. Завдання Росії залишаються незмінними – захоплення всієї України.

Ще один момент - експерти неодноразово повторили, що Авдіївка – добре захищене місто, укріплення в якому будували роками. Таке приємно чути. З одного боку, заспокоює, з іншого - показує ворога ідіотом-самогубцем.

Але насамперед ворога зупиняє не лише бетон, а надлюдська мужність піхоти, що утримує позиції, блискуча робота артилерії

Те, що Авдіївку укріплено – правда. Як і те, що наступ йде з флангів. Торік ворогові вдалося просунутися досить далеко, зараз завдання – просунутися так, щоб перерізати логістику. Офіційної інформації про те, наскільки ми зміцнилися на флангах, немає і не може бути. Залишається вірити військовим експертам та аналітикам. Але, до речі, чомусь ніхто з них не говорить про потужну другу і третю лінії оборони. Не видно новин про кільця з мін та бетону вже за Авдіївкою, про те, що бюджет в Україні витрачали не лише на нові тротуари, а й на надсучасні укріпрайони.

Але насамперед ворога зупиняє не лише бетон, а надлюдська мужність піхоти, що утримує позиції, блискуча робота артилерії. І остання була б неможлива без дронів, на які не втомлюються донатити українці. Кожен, хто скидався волонтерам хоч по 10 гривень, нині нищить ворога під Авдіївкою, Куп'янськом, по всій лінії фронту. Але вочевидь, з одного боку є "втома" від волонтерських зборів, з іншого – скажений запит на добрі новини з фронту. У військових експертів запитують: "А чи правда, що під Авдіївкою окупанти потрапили у вогневий мішок"? Запитують так, ніби по ворогові стріляють у тирі. Війна з тилу бачиться якоюсь комп'ютерною грою. Питання ціни за утримані позиції табуйоване. Але це важлива тема. І скоро запитання з’являться і щодо неї.

Влад Абрамов