Конфіденційний проєкт російської корпорації "Роснефть" про захист її інфраструктури від атак українських дронів розглядає це, як серйозний інженерний виклик. Про це повідомила аналітично-розвідувальна компанія Dallas, яка вивчила проєкт після того, як його отримали хакери.
Аналітики вивчали презентацію під назвою "Системи захисту від несанкціонованого застосування БПЛА на об’єктах компанії". Це масштабний проєкт, в якому описані захисні конструкції для інфраструктури нафтобаз і заводів.
Доповідь було підготовлено 2026 року спільно з фірмою "Росгазификация". Ця структура, вказує військовий портал "Мілітарний", керує дочірніми сервісними підприємствами, що обслуговують інфраструктуру НПЗ, зокрема виконують ремонти після атак. Також було задіяно ТОВ "Оргенергокапитал", підрядника з монтажу тимчасових будівельних конструкцій.
Dallas звертає увагу, що саме залучення останнього підрядника на багатьох НПЗ компанії підтверджує, що протидронову оборону там розглядають як серйозний інженерний виклик.
"Документ розкриває повну стратегію фізичного захисту "Роснефти" від українських ударних дронів: які загрози вважають найбільш імовірними, які імпровізовані бар’єри пропонують, які конструктивні обмеження визнають і які організаційні заходи рекомендують", - йдеться у публікації.
Презентація починається з визнання ключової проблеми: наявні засоби радіоелектронної боротьби та вогневого ураження ефективні лише проти керованих БПЛА на висоті понад 35 метрів. Водночас українські далекобійні ударні дрони діють автономно.
"Інакше кажучи, активні засоби оборони "Роснефти" виявляються безсилими проти такої загрози, тож уся презентація зосереджена на пасивних фізичних бар’єрах", - додали автори.
Вони нагадали, що наявний досвід використання пасивного захисту на російських енергетичних об’єктах підтверджує ці оцінки. Зокрема, протидронові сітки у Великих Луках не змогли зупинити український удар у лютому 2026 року.
У доповіді пропонують вісім різних конструкцій фізичного захисту, зібраних із доступних матеріалів: тросових загороджень, каркас із будівльних лісів, стіни з морських контейнерів, каркас із баштових кранів та залізобетонні панелі.
Окрім фізичних бар’єрів, презентація рекомендує ще чотири додаткові заходи: створення димової завіси у разі виявлення загрози, мобільні укриття для персоналу, скорочення запасів нафтопродуктів із постійною ротацією заповнених резервуарів, а також обгортання кевларовими матами критичних вузлів трубопроводів.
Удари по російській енергетиці
Нагадаємо, що в ніч на 23 березня Зройні сили України уразили нафтовий термінал "Транснефть – порт Приморськ" у Ленінградській області РФ. За попередньою інформацією, уражено як резервуарний парк, так і нафтоналивну інфраструктуру. На території виникла велика пожежа. Через порт щорічно проходить до 60 млн тонн нафти.
Це далеко не перший удар по нафтовій галузі РФ. Наслідки одного з ударів по Куйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області Росії можна було оцінити на супутникових знімках. На них, зокрема, можна було помітити противодронну сітку, що покриває три резервуари. Подібна оборонна тактика була помічена і на інших російських нафтопереробних заводах.
