Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що досягнуто рішення щодо передачі Україні озброєння. Воно буде надходити за схемою прямих закупівель України у німецьких оборонних компаній кошти від уряду самої Німеччини.
Також був оголошений і доволі абстрактний перелік озброєння, якого стосується така програма.
"Серед усього, як і раніше, озброєння, яке включає протитанкову зброю та засоби перехоплення, а також боєприпаси та те, що може бути використано в артилерійському бою", - зазначив Шольц.
Попри те що Олаф Шольц намагався заховати конкретику за загальними фразами, слів канцлера вистачає для деталізації переліку тієї зброї, на яку Німеччина дала згоду.
На яку зброю Німеччина дала згоду
Найлегше ідентифікувати протитанкову зброю, бо ЗСУ вже доволі давно та активно використовують німецькі гранатомети. Мова йде про такі зразки, як Panzerfaust 3 та RGW-90 Matador.
Обидва призначені для боротьби з бронетехнікою, але Panzerfaust 3 краще працює на середніх дистанціях у декілька сотень метрів. А Matador, завдяки своїм габаритам та "м’якому пуску", ідеальний у боях в умовах міста.
Складніше із фразою "те, що може бути використано в артилерійському бою". Попри те, що відомо про передачу Німеччиною лише семи гаубиць PzH 2000, вони передаються зі складів Бундесверу, а не від виробників.
Але можливо сподіватися, що уряд Німеччини дозволив своїм зброярам продати самохідні артилерійські системи. І тоді, з’являється вибір між гусеничними PzH 2000, та, наприклад, колісною RCH 155 на шасі бронемашини Boxer. Але у будь-якому випадку, чекати їх знадобиться доволі довгий час, бо технологічні цикли виготовлення самохідних артсистем вимірюються у місяцях.
Аналогічна ситуація із контрбатарейним радаром COBRA, який є спільною розробкою Thales, Airbus Defence and Space та Lockheed Martin. Якщо його взагалі можливо вважати німецьким лише за місцезнаходженням головного офісу Airbus Defence and Space. Тому більш реалістичним є те, що Україна буде активно отримувати артилерійські снаряди у калібрі 155-мм.
Найскладнішим для ідентифікації є "засоби перехоплення". Можливо зробити обережне припущення, що мова йде про засоби протиповітряної оборони. І тоді єдиним варіантом залишається зенітний ракетний комплекс IRIS-T SLM від Diehl Defence. Тим паче його вже "сватали" до Збройних Сил України, але, знову ж, виникає питання технологічних циклів виробництва.
На яку зброю Німеччина не погодилася
Водночас у словах німецького канцлера Олафа Шольца можливо є пряма вказівка на ту зброю, яка Україна не може замовити. Як мінімум, не було згадано про будь-який вид бронетехніки. Тобто про закупівлю бодай застарілих танків Leopard 1A5, які вже зняті з озброєння, але у значній кількості перебувають на складі компанії Rheinmetall, як і БМП Marder.
І це, якщо говорити про машини, які готові до передачі протягом декількох тижнів. А не про новітні та у декілька разів ефективніші танки Leopard 2 та БМП Puma чи колісну бойову машину Boxer.
Також, абсолютно формально, але не було згадано можливість замовлення вертольотів від Airbus Helicopters. Хоча така машина, як EC145 добре знайома в Україні, її використовують прикордонниками та ДСНС. А що цікавіше, він випускається у військовій версії - H145M.
Водночас Україна зараз перебуває у певному цейтнот і потребує не довгострокових контрактів з виробниками, а швидкого постачання озброєння протягом мінімально можливого терміну. Тому, скоріш за все, мова буде йти про те, що Україна викупить вже наявні зразки озброєння, а не укладатиме багаторічні контракти зі строками виконання десь на рівні другої половини 20-х років.
Вас також можуть зацікавити:
- Centurion C-RAM: зброя, здатна запобігти трагедії, як на полігоні в Десні та Яворові
- Carl Gustaf-шведський гранатомет, з якого спалили Т-90М "прорив"
- Harpoon або NSM: США вибирають протикорабельну ракету для деблокади портів України
- MIM - 104 Patriot від США: що це за зенітний ракетний комплекс і чому все не так просто
