Нещодавно у Сочі російський президент Володимир Путін проголосив Су-57 «найкращим літаком». І, на його думку, він найкращий не лише для Росії, а й для всього світу».
«За всіма операційними характеристиками й за усім озброєнням це найкращий літак. І жоден інший не може так літати, як наш», - сказав російський автократ. Ці його оцінки прозвучали на тлі того, як голова «Об’єднаної авіабудівної корпорації» Юрій Слюсар оголосив, що перший серійний Су-57 буде переданий Аерокосмічним силам РФ до кінця 2019 року.
Читайте такожNational Interest: Росія сильно перехвалює оновлення стелс-технології Су-57
Звісно, немає нічого дивного в тому, що російський президент хвалить російське передове озброєння. Від президента США Дональда Трампа, який хвалить F-35, до китайських ЗМІ, які вихваляють «неперевершені» J-20 – було би дивно, щоб лідер великої країни демонстрував невпевненість у своїх передових оборонних розробках, пише National Interest.
Але у випадку російського Су-57 слово «найкращий» уводить в оману. Розробка винищувача п’ятого покоління – це постійний компроміс між кількома критеріями ефективності, серед яких маневреність, системи озброєння, вбудовані радари й «стелс». Останній особливо складний, оскільки він стосується не однієї якоїсь якості літака, а цілого ряду обладнання й інженерних рішень, націлених на зменшення ефективної площі розсіювання (ЕПР), тобто щоб зробити літак якомога менше видимим на радарах.
Якщо припустити, що Су-57 перейде на етап серійного виробництва з двигуном «Изделие 30», можна сміливо сказати, що його «операційні характеристики» будуть вражати у вимірі дальності польотів, швидкості й маневреності. Але звичайні можливості – це лише початок. Щоб літак вважали дійсно винищувачем п’ятого покоління, його стелс-можливості грають ключову роль. І в цьому вимірі F-35 має в рази меншу ЕПР, ніж Су-57.
Читайте такожBusiness Insider: Російський Су-57 ніколи не потрапить на поле битви
Важливіше те, що F-35 був розроблений на основі концепції «інформаційного синтезу». Це означає, що американський винищувач обладнаний цілим рядом бортових сенсорів і процесів. Це дозволяє йому збирати, аналізувати й будувати динамічну картинку про поле битви, щоб використовувати її в бою, а також ділитися цією інформацією з іншими літаками у реальному часі. F-35 може також координувати дружні підрозділи в повітряному просторі ворога, як ефективна повітряна платформа застережень і контролю (AWACS) у повітрі.
Су-57 не може нічого з цього. Але важливіше те, що він навіть не намагається щось таке зробити. І в цьому якраз і криється проблема з проголошеною концепцією Путіна про «найкращий винищувач у світі», так само як претензія російського літака на п’яте покоління. Кожна армія у світі розробляє власну унікальну доктрину для ВПС, в якій розставляє стратегічні пріоритети. Таким чином, літаки мають переваги в одних сферах і програють конкурентам в інших.
Читайте такожРосійський Су-57 прикинувся "Охотником"
У випадку російського й американського передових винищувачів, попри те, що кожен з них називають «багатоцільовим винищувачем п’ятого покоління», їхнє операційне призначення дуже різне. На відміну від F-35, Су-57 навіть не розроблявся як мобільний нервовий центр для ескадр, які будуть проникати на територію потенційного ворога, долаючи складні системи протиповітряної оборони. Він також не був розроблений для надзвичайно інтенсивних наземних атак, в яких F-35 буде мати перевагу.
Головна мета Су-57 проста: він повинен був стати платформою для завоювання переваги в небі, щоб уражати цілі на високій швидкості. Російська військова доктрина ставить за мету боротися зі стелс-літаками, а не відправляти в небо свій такий. Тому Су-57 і став таким. Він просто найкраще виконує цілі доктрини своєї країни.
